« …хочеться бачити шток-троянди всіх кольорів…» Ілля Рєпін

• Теги: 2024, виставки, онлайн виставки

« …хочеться бачити шток-троянди всіх кольорів…»
Ілля Рєпін

«Як мені захотілось до Чугуєва… захотілось до сліз…хочеться бачити білі хатки, залиті сонцем вишневі садочки, шток-троянди всіх кольорів…» .
Ці рядки з листа Рєпіна, написані у Здравньові, його маєтку в Білорусі, який він придбав на гроші від продажу першого варіанту картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»(1880- 1891), дійсно зворушують і примушують ще раз відчути ту глибоку синівську любов до України, яку він проніс через все своє довге життя.
Саме від Рєпіна ми дізнались цю назву – шток-троянда (з нім. мови), на Слобожанщині більше вживаною є рожа або калачики.
Спогади і листи Рєпіна є настільки живописними і соковитими, що часто доповнюють для нас відсутність втрачених або нині недоступних творів.
Мальва, шток-троянда, калачики, просвірник, рожа. Це справжній оберіг української оселі. Високі стебла, густо вкриті яскравими ніжними квітками та великими лапатими листками, живою стіною закривають майже кожну сільську хату, безліччю відтінків створюючи дивовижну веселку навколо оселі. Росли вони і біля батьківської хати художника в Чугуєві. Своїм спогадом про них у далекій Білорусі художник інтуїтивно визначив символіку цієї квітки як любові до рідної землі, свого народу, батьківської хати, уособлення духовного коріння людини, її вірності спадщині предків.
1880 року Рєпін починає свою багаторічну працю над «Запорожцями», здійснюючи подорож Україною. Його цікавить все, що пов’язано з українською старовиною, а ще й широке і вільне вивчення життя народу, його звичаїв і побуту. У маєтку Василя Тарновського, в Качанівці, перед ним відкриваються справжні скарби гетьманської України – козацькі строї, зброя, інші артефакти. Зачаровує і сама садиба—одна із кращих пам’яток садово- паркового мистецтва України. Саме тут, як вважають співробітники нинішнього Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», Рєпін написав свій етюд «Мальви». За їх свідченнями, Тарновський на садибі побудував справжню українську хату, щоб його діти мали уявлення про народний побут і відчували пошану до нього. Природно, що біля цієї оселі цвіли мальви і чорнобривці—як і біля батьківської хати Рєпіна. Відомо, як у кожному куточку, куди його закидала доля , він шукав прикмети України, Чугуєва, його краєвидів, історичних реалій минувшини.
Етюд «Мальви» Рєпін зберігав у себе до 1887 року, коли подарував його своєму знайомому П. Спіро. Згодом робота потрапила до ДТГ (м. Москва, Росія).


Справжнім поетом цієї квітки був київський художник Є. К. Вжещ ( 1853-1917), картини якого випромінюють закоханість у мальву, як неодмінну ознаку садибного земного раю України.
У прикладному мистецтві стилізована квітка мальви має назву «візантійської троянди».У соковитій, живописній пластиці архітектурного декору будівель Харкова цей мотив зустрічається досить часто, разом з іншими орнаментальними візерунками утворюючи вигадливі арабески . Мальва нагадала нині ще й трагічні ноти колись відомого пісенного хіта – «Заснули мальви біля хати…», що звучить як реквієм за сином, який не повернувся із війни, де «мальва в серці проросла, і кров’ю розцвіла…». Нині ці рядки наповнено особливим змістом шани і вдячності до наших героїв-захисників, що полягли за Україну. Небайдужими до цієї квітки є і наші сучасні майстри образотворчості, де мальва є неодмінною складовою садибного краєвиду, мотивом декоративного панно, витинанки, писанки і вишивки, що має назву «ружа».
Можливо, Рєпін , першим художнім досвідом якого у підлітковому віці був розпис писанок, також звертався до цього мотиву, як і його сестра Устя, що робила витинанки.
Садова мальва має ще й польовий відповідник. Пам’ятаєте «Лісову пісню» Лесі Українки? – «он бачиш, там питає дика рожа, чи я хороша? А ясен їй киває в верховітті – найкраща в світі».
Незважаючи на війну в Україні і пов’язані з нею обстріли, руйнування і втрати, мальва квітне скрізь наперекір всьому. А на садибі Рєпіна в Чугуєві вона нагадує ще раз, яке глибоке, щемке почуття туги за батьківщиною і батьківським домом може бути втілено в звичайній квітці…

                                                                                                                                                                                                                    Мистецтвознавиця Ольга Денисенко

                                                              

                                                           Приємного перегляду на facebook сторінці