Вячеслав Старченко. Частина 2
ОНЛАЙН-ВИСТАВКА ОФОРТІВ ВЯЧЕСЛАВА СТАРЧЕНКА
Іронія, майстерність та філософія в графіці
(Продовження. Частина 2)
3. Критика влади та сучасного суспільства. В своїх творах Вячеслав Старченко іронічно критикує сучасну владу та суспільство, відображаючи глибоке розчарування й скептицизм щодо людської природи та соціальних структур. Його твори насичені алегоріями, де політики та можновладці постають як гротескні, комічні фігури, відірвані від реального життя людей, яких вони повинні представляти й захищати. Майстерно володіючи мовою мистецтва та технікою офорту, художник вдало переосмислює класичні образи та усталені метафори, надаючи їм нового, сучасного звучання.
«Банкет королів» (2006) [11] – ціла візуальна алегорія, яка викликає безліч запитань і роздумів. Можна припустити, що художник зображує сучасне суспільство, де зовнішній блиск і багатство приховують духовну порожнечу та деградацію. Цей твір художник виконує у своєму «фірмовому» стилі, де поєднуються реалістичні елементи з яскраво вираженим сюрреалізмом. На перший погляд, перед нами традиційна сцена бенкету. Однак, при детальнішому розгляді, ми помічаємо дивні деталі, які порушують ідилічну картину: деформовані фігури персонажів виглядають дещо карикатурно; їжа на блюді нагадує ритуальну жертву; темний фон, наповнений символами та орнаментами, створює атмосферу таємничості. Королі уособлюють всевладдя, а їхній бенкет – це метафора нескінченного прагнення до влади та збагачення. Художник використовує контрастні світлотіні, що підкреслюють драматизм сцени. Детально пропрацьовані деталі поєднуються з великими площинами однотонного фону, створюючи відчуття глибини і простору.
Хрестоматійний образ ящірки, яка відома своєю здатністю змінювати забарвлення, адаптуючись до оточення, В. Старченко використовує в офортах «Країна Хамелеонія» (2016) [12] та «Сусанна та старці» (2024) [13]. Можна припустити, що, в даному випадку, хамелеони можуть бути метафорою різних личин, які люди надягають під час війни: жертви, герої, колаборанти... Це підкреслює складність і багатогранність людської природи в екстремальних умовах. Також, хамелеони, що перебувають у постійному русі, можуть символізувати внутрішній конфлікт людини, її пошуки ідентичності. Яблуко традиційно є символом спокуси, гріха, але також і знання. В контексті війни воно може символізувати спокусу співпраці з агресором, прагнення до легкого життя за рахунок інших, але також і пошук істини в складній ситуації. П'єдестал, на якому розміщено дерево з хамелеонами, може символізувати владу, на якій будуються різні ідеології та політичні системи. Дзеркало, перед яким зображено великого хамелеона, традиційно символізує самопізнання, відображення внутрішнього світу. У контексті офорту «Країна Хамелеонія» дзеркало може вказувати на те, що кожен з нас бачить себе і світ навколо по-своєму. Композиції обох офортів мають вертикальну орієнтацію та побудовані на контрастах: статичного і динамічного, великого і малого, світлого і темного.
Своєрідною сатирою на людські вади є офорт «Блоха» (2019) [14], що характеризується динамічною і водночас симетричною композицією. Незважаючи на зовнішню пишність, загальна атмосфера твору напружена і тривожна. Художник зображує суспільство наче карнавал, де кожен грає свою роль, приховуючи своє справжнє обличчя. Блоха, як центральний образ, символізує марність існування, підкреслюючи, що навіть найвищі верстви суспільства не застраховані від дріб'язкових проблем і внутрішньої порожнечі. Серед художніх особливостей варто зазначити детальність та текстурованість кожного елемента. Наприклад, можна помітити вишуканість штрихів, які створюють об'єм предметів та персонажів.
Офорт «Діалог» (2016) [15] вражає своєю глибокою символічністю та майстерно продуманою композицією. Робота викликає почуття напруження та іронії, оскільки в центрі уваги зображено двох чоловіків за столом, які, схоже, ведуть суперечку або палку розмову. Їхні гротескні вирази облич і підкреслені жести, ймовірно, натякають на театральність і показовість їхнього «діалогу». Композиційно офорт побудовано в круглій рамці, що надає сцені замкнутості й підкреслює відчуття обмеженого простору. Це також може символізувати циклічність або нескінченність конфлікту. Особливо цікавими є деталі, сховані під столом – зображення тварин, схожих на вовків чи інших хижаків. Вони можуть символізувати підсвідомі інстинкти або темні сторони людської природи, які супроводжують «діалог» і залишаються прихованими від загального погляду. Це додатковий рівень інтерпретації роботи, який нагадує про глибинні конфлікти та боротьбу ідей, що не завжди виявляються на поверхні. Темна палітра офорту додає сцені драматичності, а контраст світлих і темних ділянок робить акценти на обличчях та предметах, надаючи композиції завершеного вигляду.
Старченко часто використовує у своїх роботах гротескні образи, щоб підкреслити абсурдність і безглуздість багатьох явищ сучасного світу. Образ істоти з головою, увінчаною головним убором, що нагадує крендель, є яскравим прикладом такого гротеску. В офорті «Кренделі» (2018) [16] художник іронізує над «суспільством споживання». Смачна випічка, як символ їжі та задоволення, підкреслює культ споживання, який панує в сучасному світі. Химерна істота, що сидить на постаменті, може символізувати сучасну людину, яка втратила свої справжні цінності і стала рабом своїх бажань. Октагональна форма темного фону, створює відчуття містичності та таємничості.
Розповідь про офорти Вячеслав а Старченка набирає обертів.
Продовження – завтра!
Кандидатка мистецтвознавства Марина Філатова