ТКАНИЙ ВСЕСВІТ. ІВАННА ТОКАР
Прозорість і легкість її текстилю інколи виглядає як полотно, вибілене сонцем, що досягнуто за рахунок використання льону, капрону, конопель, віскози, джуту, акрилу.
Фарбова гама її гобеленів, яка тяжіє до природних кольорів, досить стримана, це кольорові відтінки праженого молока, холодні білі, тональні розтяжки охристо-сірих, досить делікатно вплетено чорний, фіолетовий і синій, як колір небесної тверді.
Багатошаровий символіко-семантичний простір у гобеленах має різні напрямки.
Велику роль відіграє композиційна побудова, чергування горизонтальних і вертикальних ліній, їх рвучкий динамічний порив, де особливо виділяється контур, як колірна і сутнісна «межа» зображуваного.

В умовно-фігуративних сценах представлено зображення ангелів, портретних і людських постатей, яким притаманне вишукане поєднання стриманої, майже монохромної, колористичної палітри і зваженого композиційного вирішення.
Безумовно, майстриня не змогла оминути події російської агресії 2022-25 років, що знайшло втілення у гобелені «2022», а також в одному з останніх творів – «Земля, що квітне полум’ям» (2024), де втілено авторське бачення цих подій і громадянську позицію мисткині.
В усіх роботах переважає фактурне щільне ткацтво.
Пейзажні мотиви у текстилі Іванни мають щось більше – це глибокий філософський підтекст вічного кругообігу в природі, де «співає осінь весняні пісні», «води пустелі» глибоко заховано в товщу тисячолітніх нашарувань землі, і їх потоки зливаються у зустрічному русі.
Деякі роботи останніх років є свідченням авторських формальних пошуків у контексті сучасного візуального мистецтва – це об’ємно-просторові конструкції та інсталяції «Крила» І – ІІ. (2020-21) з ефемерною прозорою сітчастою поверхнею.
Іванна Токар – активний учасник виставок всеукраїнської трієнале художнього текстилю в Києві, 20-річчя якої було висвітлено на сторінках часопису «Образотворче мистецтво» (1-2, 2025), де було згадано і її твори.
Зичимо Іванні подальших успіхів у творчості, нових імпульсів у пошуках та експериментах в улюбленій техніці, яка нині надає нові можливості образно- стилістичного та сюжетно-тематичного вислову робіт, створених на перетині фігуративного і абстрактного, намаганні вийти за межі звичних уявлень про класичний текстиль.
Саме в цьому поєднанні традицій і сучасності вбачаємо основу творчості добре знаної в Україні та за її межами мисткині – Іванни Токар.
Мистецтвознавиця Ольга Денисенко