Олександр Бобришев

• Теги: 2024, онлайн виставки

У загальній картині людських історій про пережите під час цієї війни кожна з них є схожою і несхожою. Особливо у художників – так чи інакше їх твори, незалежно від жанрової спрямованості, сповнено цим відчуттям. Це може бути не тільки сюжетно-тематична картина. Відчуттям тривоги, напруги, драматизму ситуації позначено пейзажі і абстрактні композиції художника Олександра Бобришева, твори якого ми представляємо в спільному онлайн- проєкті Харківського художнього музею та Галереї європейського живопису «ЄвроАрт»  міста Рівного.

 У серпні 2022 року в проєкті «Мистецький щоденник війни» було представлено його твори. Чудовий аквареліст, учасник багатьох пленерів і володар багатьох відзнак в Україні і за кордоном, уродженець Харкова, випускник Харківського державного художнього училища, що впродовж багатьох років живе у Рівному, він написав їх за враженням перших тижнів ворожої агресії і окупації кількох районів Харківщини. Побачене і пережите, пропущене крізь душу і серце, втілив у кількох акварелях Старого Салтова, де за іронією долі опинився, втікаючи від війни з Харкова, куди приїхав у гості до друзів. У нашому пості, присвяченому виставці «Мистецтво нового калібру» майстрів з Рівного, саме його автопортрет, написаний після повернення додому, що можна вважати подарунком долі, є красномовним свідченням, які внутрішні рани і рубці залишила війна – «спецоперація», що вбивчо і агресивно заявила про себе вже в перші дні. Вона змінила його обличчя  внутрішній стан, психологію сприйняття світу. Два автопортрети художника Бобришева, датовані 2015 і 2022 роками, викликають алюзії шевченківських – до і в період заслання. Проходить сім років, всього-навсього, а видається, що кілька десятиліть. Рафіновано-естетський автопортрет з навушниками представляє чоловіка без вікових характеристик. З портрета 2022 року на нас дивиться людина зі страдницьким виразом обличчя, в німбі сивого волосся, яке нагадує ореол мученика. Бобришев потрапив до окупованої зони на Харківщині, зазнав її злигоднів і жаху, що вічним карбом лягло на його обличчя.

Нині ми продовжуємо знайомство з його роботами, написаними за останній час, де значну частину творчого доробку майстра представляють абстрактні композиції, також виконані в техніці акварелі. Цим роботам притаманні своєрідний синтез між документальністю теми і естетикою її подачі, конкретикою зображуваного і метафоричністю осмислення. Цьому сприяє «балансування» на межі нефігуративного і реалістичного, тонка грань якого викликає у глядача низку індивідуальних асоціативних образів. Як і в акварелях реалістичного напрямку, в абстракції переважають дзвінкі холодні кольори – синій, смарагдовий, різні відтінки зеленого. Їх фарбова насиченість може коливатися від щільного непроникного, до майже прозорого,  що нагадує техніку гризайлі.

 Білий колір залишається улюбленим – від забризканого кров’ю голуба  «символу миру» («І де тепер жити білим птахам») до сліпучого піску  приморського берега (« Білий пісок Балтики»).

В залежності від образно-стилістичного чи композиційного завдання майстер оперує лінією чи колірною плямою, цими двома – графічною і живописною, складовими акварелі.

 Філігранна, майже ювелірна передача корабельного оснащення  («Дармувек») ретельно і точно окреслена, сусідить із м’якими обрисами деталей міських краєвидів («Місто», «У Рівному дощить»), іноді розчиняючи до хисткої світлоповітряної грані відчуття реальності і «появи нізвідки» постатей наших бійців («Повернення»). Але душа художника прагне краси, втіленням якої є українська ідилія, чию живописну і поетичну формулу утверджували наші майстри літератури і мистецтва «Ранок. Лебединка» зворушує і викликає поетичні алюзії, де верби опускають у воду «довгі коси у серпанку ранкової імли,  майстерно переданої художником, а душу торкають відомі рядки Т.Шевченка «А качечка випливає з качуром за ним….»

У нелегкий час воєнного протистояння, випробувань і потрясінь, учасником якого стало все громадянське суспільство України на майстрів мистецтва покладено важливу місію – збереження духовних цінностей і прагнення перемоги  світла.

Цю місію гідно і достойно втілює у своїх творах митець із Рівного Олександр Бобришев.

                                                                                                                                                                                                                                                               Мистецтвознавиця Ольга Денисенко

Приємного перегляду на нашій Facebook сторінці