Коли гримлять гармати, музи не мовчать. Роман Ногін

• Місце: Сторінка facebook
• Теги: 2023, виставки, онлайн виставки, мистецький щоденник війни

Назва графічної серії "Попіл" відомого в Україні та за її межами художника з Харкова Романа Ногіна викликає низку асоціативних образів та явищ, суголосних нинішнім подіям в Україні. Відомий вираз "Попіл Клааса стукає в наші серця" узагальнює трагедію втрати, і водночас пам'ять, де нікого і ніщо не можна забути. Попіл і згарище – тактика випаленої землі, яку окупант завжди залишає за собою. В історії Другої світової війни символами таких злочинів стали чеське Лідіце, французький Орадур, білоруська Хатинь і українська Корюківка. Нині цей перелік продовжують Маріуполь, Буча, Ірпінь та багато інших міст, перетворених на згарище. Цей історичний екскурс, як трагедійний ланцюг подій, майстер підкреслює архитипними картинами. Молода родина з дитиною на руках та дівчина позують, як на старих світлинах. Ось тільки їх обличчя сховані за густими клубами диму і попелу – легкого і леткого, який падає на голови персонажів, як біблійний знак скорботи і трауру. Незнищенну пам'ять роду втілюють образи літніх людей – жінки і чоловіка, які мають потужне образно-метафоричне навантаження. Земля, розорана і розорена війною, до якої припадає і в яку входить жіноча постать, викликає алюзії образу матері-берегині: пооране зморшками обличчя, як такий же природний рельєф з пагорбами, ярами, до якого долучаються вирви від бомб і снарядів, спотворюючи її ландшафт, розоряючи працю людини. Надія на відродження постає в образі молодої жінки, сповненої краси і принадності, в долонях якої затишно розмістилась хата під тополями, як невмирущий знаковий символ народного життя. Роман Ногін, чудовий рисувальник, в цих аркушах вправно поєднує велику форму монументальних образів із філігранністю деталей, добиваючись глибинної значимості образів і закладеної в них філософії буття і безсмертя нашого народу, який гідно переносить випробування, що випали на його долю.