Мандруємо Україною. Микола Міщенко

• Теги: 2024, мандруємо Україною, виставки

Нашу постійну рубрику «Мандруємо Україною» сьогодні продовжує знайомство із творчістю Миколи Якимовича Міщенка.

Міщенко Микола Якимович народився 10.01.1938 р. у м. Мерефа Харківської області.
У 1969 р. закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Максима Горького (нині ХНУ ім. В.Н. Каразіна).
Захоплюється альпінізмом, живописом займається з 50-х років. Участь у виставках бере з 1962 р.
Працював на Мереф’янському скляному заводі (1963-1968), на різних посадах – від техніка до головного конструктора. Викладав в УЗПІ (1978- 1983). З 1983 – Головний конструктор ЗАЕ «Харківський плитковий завод».
Кандидат технічних наук, Академік УТА. 

Доля одного з активних учасників виставкового життя ХО НСХУ Миколи Міщенка поєднала наукову і виробничу діяльність, захоплення альпінізмом і образотворчістю. Насичене подорожами життя (майстер був учасником експедицій у важкодоступні райони Паміру, Тянь-Шаню, Кавказу, Криму, за підкорення вершин має титул «снігового барса»), знайшло втілення у дорожніх нотатках, фото, живописних етюдах. За останні роки прийшла пора їх картинного осмислення, композиційної та колористичної завершеності, де особливою любов’ю позначено роботи, пов’язані з краєвидами Слобожанщини, Карпат, Криму та інших куточків України. Найбільш вживаний композиційний прийом – краєвид, рівний одному погляду, що йде паралельно краю полотна. За видимою простотою мотиву і характером виконання часто криється експресивний, психологічно навантажений, навіть сповнений прихованого драматизму, сюжет. Пленерні роботи є головною складовою творчого методу художника, майже завжди це чистий пейзаж, хоча в останні роки майстер «оживляє» його невеликими жанровими сценами.
Приємно зазначити, що за останні роки його палітра «розцвіла» більш соковитими і яскравими фарбами, часто позначеними м’якими напівпрозорими переходами тонів, що нагадують «розмиту» фактуру акварелі.  І хоча улюбленою порою року залишається осінь, як писав поет М. Рильський: «Осінь – маляр з палітрою пишною», багато творів присвячено  першому і останньому снігові, першим весняним проталинам, де відчутно трепетне ставлення до стану переходу землі і природи в інший період року, її спокою чи пробудження.

Почастішало звернення до натюрморту, здебільшого на відкритому повітрі, квітучих декоративних кущів – півоній, троянд, тюльпанів. Ностальгійні почуття і пісенні алюзії викликає робота «Стара черешня» («Цвіте черешня в мами на городі»), де силует старого дерева з розпростертим в прощальному жесті гіллям викликає в пам’яті літературний вислів – «дерева вмирають стоячи»…

Цікавим є його своєрідний (його можна назвати ще й так) – пейзажний натюрморт «Капуста». Можна пригадати подібний мотив у М. Беркоса, О.Бекетова, навіть у І.Рєпіна. Написані в різній живописній манері, вони втілюють єдину думку авторів – родюча земля наснажує свої плоди соками і животворною вологою, яку випромінюють зелено-сизі хрусткі качани капусти.

Кілька робіт майстра пов’язано з подіями війни в Україні. Вони є різними за образно-стилістичним вирішенням та сюжетно-тематичним підходом. Розбита вулиця з уламками будівельних матеріалів і пошкодженою вивіскою магазину годинників, де відповідною метафорою є вираз «час зупинився». Вогнева заграва у роботі «Передчуття» віщує тяжкі випробування, як у відомій пісні – «»Ой наступала та чорна хмара». Однією із знакових фігур незламного Харкова став скрипаль Ігор Чернявський. На картині майстра він виконує «Мелодію» М. Скорика, чиє тужливе і трагедійне звучання співпадає із виглядом понівечених будинків на площі, уламками і камінням, які «кричать».

Художник часто пише архітектурні будівлі – старовинні замки, храми, звичайні сільські хати, підкреслюючи своєрідність споруд, їх регіональні особливості кам’яної чи дерев’яної поверхні.

Поважний вік не стає на заваді мистецькому натхненню і творчій праці.  Зичимо Миколі Якимовичу нових вражень, відтворення у своїх роботах чудових куточків природи нашої улюбленої країни і його батьківщини – Слобожанщини. 

Мистецтвознавиця Ольга Денисенко


                                                                                                  Переглядайте онлайн виставку на нашій Facebook сторінці