Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Музей працює в обмеженому режимі

Мандруємо Україною. Валентина Олемпіюк-Віннікова

Мандруємо Україною. Валентина Олемпіюк-Віннікова

Валентина Олемпіюк-Віннікова - одна із найпослідовніших українських майстринь, які працюють на пленері. Вона невтомний мандрівник дорогами України, адже наша країна, за відомим виразом, ідеальний край для пленерного живопису. Цей досвід, набутий в багатьох творчих поїздках, дав змогу відобразити за допомогою фарб різний сезонний стан природи, а відтак і свій духовний, емоційний настрій.


Валентина Олемпіюк-Віннікова


Роботи Валентини завжди сповнено спокою та умиротворення, досягнутого за допомоги м'якого світляного колориту, ніжного і делікатного за звучанням, часто напівпрозорого за фарбовою фактурою. Контраст світла і тіні, тепла і холоду, їх межі загладжено м'яким розсіяним світлом, в якому постають архітектурні будівлі. Досить часто вони є невід'ємною складовою і головним мотивом зображення.

Це старовинні башти Луцького і Острозького замків, кам'яниця Лизогубів у Седневі, скелясті береги Росі біля Білої Церкви, романтичні острови на озерах Софіївського парку в Умані.
Аристократизму величних ренесансно-барокових замків, палаців і твердинь Волині й Центральної України, аж ніяк не поступаються природні ландшафти Слобожанщини із неозорими степовими просторами, чергуванням перепадів стародавніх курганів і затишних заплав Сіверського Дінця із м'якою зеленню лугів і перелісків. Ця Слобожанська Швейцарія, що приваблювала багатьох писменників і художників, зокрема С.Васильківського та П.Левченка, втілена в творах, присвячених заповіднику Верхній Бишкин.

У дзвінкому, як спалах шаблі, звучанні цього топоніма відчутно алюзії героїчного минулого краю - від половців і татар до спадкоємців козацької звитяги.
Композиційні прийоми у Валентини різні - наближений перший план, просторово-панорамні краєвиди, інтимний погляд через звабливий вигин фігури мармурової німфи у садибному парку, або з вершини "змієвих валів", або знизу біля підніжжя бишкинських пагорбів, що нагадують розписані половецькі шатра.
Колірна палітра завжди яскрава, насичена, тепла, де особливою любов'ю є відтінки медового і бурштинового, смарагдового і охристого кольорів. Фарбовий шар може бути легкий і прозорий, або більш щільний і пастозний, з вираженою фактурою роздільного мазка.
Роботи Валентини Олемпіюк-Віннікової також викликають літературні алюзії кращих творів української писемності - І.Нечуй-Левицького, князівських хронік і романтичних історій Волині і Київщини, донедавна маловідомої фантасмагоричної "Подорожі слобожанською Швайцарією" відомого письменника періоду українського літературного Відродження М.Йогансена.

Дякуємо пані Валентині за чудові живописні екскурсійний маршрути,  якими вона порадувала своїх шанувальників!


Ольга Денисенко
Мистецтвознавиця, Завідувачка відділу вітчизняного мистецтва ХVІ - поч.ХХ ст. 
 

Приємного перегляду на музейній сторінці facebook