Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Музей працює в обмеженому режимі

Мандруємо Україною. Тетяна Лукашевич

Мандруємо Україною. Тетяна Лукашевич

Творчий доробок добре знаної в Україні та за її межами мисткині з Рівного Тетяни Лукашевич вражає своєю різноманітністю, високим рівнем колірного і композиційного вирішення, образно-стилістичного змісту робіт. Це художній текстиль-гобелени, батик, ліжники, формотворчі пошуки, і, врешті, живопис, зокрема, пленерні штудії, в яких вона брала впродовж багатьох років активну участь, або часто організовувала їх сама, коли очолювала Рівненську організацію НСХУ.

Волинь, як Поділля, це край замків і фортець, численних храмів і монастирів. Ці архітектурні перлини, величні навіть у своєму теперішньому вигляді, нагадують про минуле Галицько-Волинського князівства, що перебрало на себе після знищення Києва державотворчу, освітню і культурно-мистецьку місію України, провідниками якої стали патріотично налаштовані шляхетні роди, які вкладали всі свої статки в розбудову і розквіт краю. Гоща, Старокостянтинів, Михалківці, Межиріч, Корець, Ізяслав, Новомалин, Дермань, Клевань, легендарна Пересопниця, де було написано Євангеліє-знаковий артефакт в історії України. Ці благословенні Богом місця надихають Тетяну Лукашевич, чиє благоговійне і шанобливе ставлення відчутно у кожному творі.

Із складових пленерного живопису — сонця, повітря і світла, саме воно стає основним чинником колірного вирішення творів. Фарбова гама весни і літа, чиста і дзвінка, світлоносна за звучанням, як і художній текстиль, де основну роль відіграють природні барвники, в живопису — неяскраві, напоєні вологою кольори поліського краю. Композицію картин вирішує в залежності від характеру архітектурної пам'ятки, її розташування в оточуючому просторі, адже наші предки-будівничі вміли обирати такі місця, де і сьогодні, незважаючи на час і руйнації, витає аура високого мистецтва.

Архітектурна пам'ятка може займати центральне місце, стаючи домінантою оточуючого краєвиду, як «Новомалинський замок» або «Монастирська піч» та інші роботи. Майстриня вміє обирати ефектний ракурс подачі будівлі через фрагментарне вирішення, виокремлення архітектурної деталі, ліпної прикраси, надаючи їй монументального звучання. Це «Клевань. Розп'яття старого костелу», «Вікно старого замку. Новомалин», «Ізяслав. Брама палацу Сангушків» та інші. Так званий композиційний прийом «прориву картинного простору» використовує через образ вікна, аркового перекриття, брами, що набуває метафоричного звучання «Погляду в минуле», як у назві однієї з картин, підтримане ніжним і делікатним колірним вирішенням, так званим «сфумато», суголосним алюзіям прекрасної минувшини. Деякі роботи позначено просторово-панорамним характером композиційної побудови, як «Пересопниця. Ой видно село…», «Дермань. Далечінь» та інші. Велич і міцність монастирських стін, що займають всю площину полотна у картині «Тиша. Межиріч», підкреслено крихітним людським силуетом на їх фоні, нагадуючи про скороминущість часу і швидкоплинність життя.

У пейзажах Тетяни Лукашевич немає фігуративних сцен, але присутність людини відчутно на енергетичному рівні, як «тіні незабутих предків», де пам'ятку старовини часто овіяно романтичними історіями і драматичними подіями. Міські краєвиди Тетяна пише більш контрастно, де багатоярусні переходи виступів, абрисів дахів і піддашків, затишних балкончиків, вікон різної конфігурації створюють гру світла і тіні, посиленої звучності кольору. Це роботи «Рівне. Дворик старого міста», «Вечоріє. Рівне. Вулиця Шопена», «Вулиця Поштова. Старий дворик». У натюрмортах використовує більш стриману колористичну гаму, що тяжіє до класичного мистецтва, його академічного колориту. Тетяна Лукашевич у своїх роботах дійсно створила живописний портрет Волині, наповнений світлом, повітрям, чистою і дзвінкою гамою блакитно-зелених, жовтих, бузкових фарб та їх відтінків, сповнених ліро-епічного настрою, затишку та ідилії, притаманних українському краєвиду.

*Тетяна Лукашевич. Михалківці. Споконвічна тиша. 2007. Полотно, олія
 

Ольга Денисенко
Мистецтвознавиця, Завідувачка відділу вітчизняного мистецтва ХVІ - поч.ХХ ст.
 

Приємного перегляду на музейній сторінці facebook