Мандруємо Україною. Олександр Брагін
- Теги: 2023, виставки, онлайн виставки, мандруємо Україною
Мій Харків – знайомий і незнайомий талановитий рисувальник, з притаманним йому бездоганним відчуттям лінії, співставленням ясних і чітких об’ємів, градацій відтінків світлоповітряного середовища, Олександр Брагін створив свою мистецьку версію образу Харкова, неповторну і вишукану. Увагу автора привернули будинки здебільшого інтимні, камерні, з живописними фасадами, як маленькі родові замки, яких багато у нашому місті. Майстер використовує різні композиційні прийоми, які підкреслюють характерні особливості тієї чи іншої будівлі, привертає увагу до їх декоративного оздоблення, узорів кованого мережива воріт і решіток, дерев, які ростуть поруч. Емоційно-настроєвий камертон робіт – замилування старовиною, почуття ностальгії, що завжди є супутником наших зустрічей з минулим. Перефразовуючи віршовані рядки відомої харківської поетеси Інни Мельницької, можна сказати, що художник «будівлями старими милується, долонями ласкаючи цеглини, в архітектурі, як і в назві вулиці, історія, як музика, звучить». Цей настрій підтримано зображенням неба, простору і повітря, різного за характером атмосфери – м’якого розсіяного світла погожого дня, відлиги, коли «вологий туман приростає до стін», чи, навпаки, дзвінкого звучання фарб морозного ясного дня.
У чорно-білій графіці зими майстер віднаходить багато образно-стилістичних нюансів, як і в літніх чи осінніх краєвидах. Але всім роботам притаманний настрій далекосхідної медитації: «місто, яке не поспішає, але завжди встигає». Тому ранковий чистий сніг чекає на пішохода, як і припарковані авто на водіїв. Дійсно, Олександр любить ранок міста, з майже безлюдними вулицями, широкими і просторими, які чергуються з маленькими і затишними. Неспокійний рельєф Харкова, розташованого на п’яти пагорбах, надає його роботам динамічності, незвичного, складного ракурсу подачі будівлі. Досить часто це споруди з романтичною душею, знову ж таки, маленькі родові замки з потужними стінами - контрфорсами, готичними або ренесансними вікнами, орнаментальним узором стін. Цей справжній «куточок Європи» на вулиці Дарвіна з фризовою забудовою викликає захват неймовірною технікою виконання, філігранною проробкою деталей.
У багатьох роботах присутнє зображення дерев. Як архітектонічно витончена деталь рисунка, вони «прокреслюють» своїми силуетами будівлю або створюють «живу паралель» споруди, підтримуючи її, часто будучи ровесником, повторюючи нелегку долю.
Практично завжди художник обирає майже кінематографічну точку зору, підкреслюючи профіль споруди, особливість розташування в міській забудові. Фронтальну подачу фасадів поєднує із стрімким розворотом бокових «крил», надаючи будівлі відчуття «нечутного лету». Олександр уникає різких світло-тіньових контрастів, натомість, перебіги сонячного освітлення оживляють декоративне оздоблення, надаючи йому звучання «кам’яної арабески».
У своє місто, «знайоме до сліз», можна повертатись постійно, освідчуючись йому в любові і відданості, що довели за останній рік його мешканці і захисники. До ран, нанесених будинкам невблаганним часом, нині додаються руйнування від обстрілів, делікатно зафіксовані художником. Але місто живе, воно красиве і величне, яким його представив для сучасників і нащадків Олександр Брагін.
