Світлана Юдіна
Акварель – техніка, що поєднує і живопис, і графіку, є їх художньо-графічним синтезом. Вона примхлива і складна, «піддається» не кожному майстрові, і віртуозів у її царині не так уже й багато. Світлана зізнається, що шлях «підкорення» був непростим, крім навчання у ХНПУ ім. Г.Сковороди багато дали уроки майстерності у визнаних педагогів В.Чурсіної, О.Азаркіна. Але дякуючи набутому досвіду і вмінню, мисткиня змогла виробити власну неповторну манеру, здобути свій авторитет серед колег-графіків і шанувальників мистецтва. Залежно від будівлі квітки, її стебла і листя, Світлана обирає відповідну манеру виконання, де можна виокремити аркуш як декоративне панно, і як живописно-ілюзорну річ. Відповідно вирішено і фон –чисте поле аркуша або його делікатний колірний підмальовок. Це довгі китиці дзвіночків, витончені стебла волошок з розквітлими суцвіттями і бутонами, вигадлива форма маківок, примхливе розташування поряд, як у своєрідному «натюрмортному гербарії» колосків, квітів, яскраво забарвленого листя. Букети розміщує у неодмінно скляних вазах, підкреслюючи ще раз ніжність і зворушливу прозорість квіткової композиції. Інколи ступінь стилізації така, що важко визначити їх натурний «відповідник».
Роботи Світлани Юдіної
У деяких роботах Світлана віддає перевагу екзотичним, рідкісним рослинам, підкреслюючи їх вишуканий силуетно-графічний характер, співставляючи яскраві і холодні фарби, або, навпаки, використовуючи їх нюансування, тональні відтінки в межах одного кольору. Кімнатні квіти привертають увагу підвищеною звучністю кольору, увагою до вигадливої форми побудови. Глибокі вібруючі фони, зіткані з переливів синього і фіолетового, відтінюють квіткове колірне багатство саду, серед якого ромашки, бузок, рудбекія, іриси, дельфініум, папороть. Справжніми акварельними шедеврами, що викликають ремінісценції класичного мистецтва часу «срібного століття» є натюрморт з квітами шипшини, і ніби його другій своєрідний фіолетово бузковий «негатив», а також розкішний букет в ампірній вазі на ганку старовинної садиби, що викликає ностальгійний щем за втраченим раєм, який нині нам повертає у своїх творах талановитий майстер – Світлана Юдіна.