Коли гримлять гармати, музи не мовчать. Володимир Носань

• Місце: Сторінка facebook
• Теги: 2022, виставки, онлайн виставки, мистецький щоденник війни

2021 року ХХМ започаткував серію нарисів творчого доробку українських митців "Мандруємо Україною". За цей час у проекті взяли участь 27 художників, серед них харків'яни, кияни, одесити, львів'яни. Разом вони створили колективний мистецький образ України : від Причорноморських степів до Карпат, від Слобожанщини до Буковини. У цьому проекті Україна постає як благословенна земля, обласкана і обжита своїм народом. Нині майстри мистецтва "переозброїли" свою палітру відповідно до вимог і викликів часу, створюючи суспільні йому твори. Сьогодні ми розпочинаємо новий арт-проект "Коли гримлять гармати – музи не мовчать", присвячений роботам художників створених під час війни.

Володимир Носань, заслужений діяч мистецтв України, вже звертався до теми воєнного ліхоліття у зв'язку з подіями на Донбасі. Втрата рідного дому, доля біженця осмислювалась ним у біблейно-трагедійному плані, вселенському звучанні.

Нині Володимир перебуває у Харкові і власними очима бачить понівичене місто, світлини із зображенням людської трагедії втрат. Самі життєві реалії, промовисті деталі підказують той чи інший сюжет. Люди у бомбосховищі – притулку, де рятують стіни і молитва, рожева лялька на пустельній Римарській вулиці, вікно заклеєне навхрест, газова лампа, як спогад про минулу війну, яка неповинна була б повторитись. Роботам Володимира завжди був притаманний оголений нерв почуттів, драматизм людських доль.

Володимир Носань. Загублене дитинство. 2022

Нині цей погляд митця став ще більш загостреним і пронизливим, якому сприяє композиційне і колористичне вирішення. Поєднання синьо-сірого і червоно-рожевого створює відчуття заграви від пожеж і вибухів, а також внутрішньої напруженості, емоційного стану тривоги і неспокою.

"Війна- це найтяжча у світі робота" – слова одного з літературних героїв Олеся Гончара точно передають суть антигуманної і антилюдської її сутності.

Володимир Носань у картині "Харківська мадонна" виокремив долю звичайної людини, її беззахистність і водночас жертовність і відданість. Жінка з немовлям на фоні згарищ і зруйнованих будинків постає як символ Надії і продовження життя "І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі" (Т.Г.Шевченка).

У війнах не буває переможців, програють усі, і це, на жаль, не враховують ті, хто їх починає.