Коли гримлять гармати, музи не мовчать. Владислав Христенко

Талановитий майстер гравюри, закоханий у козацтво, якому присвятив багато своїх творів Владислав Христенко, протягом всього воєнного часу бере активну участь у художньому житті нашого міста й області – виставках, майстер-класах, різних заходах. Для "Мистецького щоденника війни" пропонуємо дві знакові роботи майстра – "Козак Мамай" і "Григорій Сковорода серед війни". Як нам видається, сьогоднішні воєнні події в Україні повернули нам розуміння справжньої суті й характеру козака Мамая – збагнути таїну душі воїна, де мужність і відвагу, готовність зазирнути смерті в очі поєднано з філософським розумінням невідворотності долі, відведеного нею терміну буття, лицарського кодексу честі. Так само, як і в традиційній картині, зброя висить на дубові – ближче до того місця, де знаходиться Кащеєва смерть, а незмінна бандура в руках викликає вже не звуки акордів думового епосу, а енергійне переможне звучання запорізького маршу.

Офорт "Григорій Сковорода серед війни" було створено за враженнями від зруйнованого меморіального музею. Уцілілий пам'ятник філософу – як апокаліптичне видовище серед понівечених конструкцій будівлі музею, де впродовж десятиліть любовно й шанобливо зберігали й примножували духовну спадщину видатного мислителя. Метафорична деталь – хрест, який тримає Сковорода, стверджує його як апостола миру, добра, справедливості й любові, всеперемагаюча сила якої вселяє віру й надію в прийдешній день.