Коли гримлять гармати, музи не мовчать. Олег Омельченко
- Місце: Сторінка facebook
- Теги: 2023, виставки, онлайн виставки, мистецький щоденник війни
Як багато харків’ян, Олег Омельченко у березні минулого року разом із родиною виїхав на Закарпаття. Нині в сім'ї підростає маленька донечка, яка народилась вже тут, у Виноградові. Порушення довоєнного відпрацьованого ритму життя і творчості тут позначилось на виборі матеріалу, де олійний живопис поступився місцем акварелі і акрилу, рисунку. Місто, що знаходиться на невеликій відстані від європейських кордонів, привітне і поліетнічне, не могло не привабити майстра – відмінним від Слобожанщини колоритом і краєвидами, місцевим типажем і характером. Це відкриття нещодавно вилилось в презентовану у Віноградові персональну виставку творів, яка стала за свідченням Олега, його маленькою особистою перемогою. А ще він виконав значну монументальну роботу – мурал «Благословіння» на території заводу «Джентерм», виконаний на прохання працівників підприємства. Сюжетно-тематична основа розпису – наше сьогодення, захист України, до якого багато зусиль докладають закарпатці, безсмертний генетичний код нашого народу. Розпис позначено національним колоритом, філософським узагальненням образів, емоційно наснаженою вірою в перемогу. Серію портретних зображень представників місцевої інтелігенції, попри видиму простоту виконання, позначено вдумливим підходом до моделі, її характерних рис. Чудовий рисувальник, майстер використовує різні ракурси зображення – фас, профіль, трьохчетвертний поворот, інколи одну і ту ж модель портретує двічі. Як правило, головним є обличчя, його пластичне моделювання. Художник не акцентує увагу на деталях чи антуражі, натомість, його приваблює емоційна складова образів – спрямований на глядача або самозаглиблений погляд, настрій задуми чи легкого жіночого усміху. Серед найбільш вдалих – чоловічий портрет у капелюсі та жіночий, з вольовим виразом обличчя, в ореолі пишної зачіски. Безумовно, для Олега, пленериста з великим стажем виконання пейзажних творів у стилістиці узагальненого синтетичного краєвиду, позначеного філософсько-медитативним настроєм, велике зацікавлення викликає місцевий краєвид, якому притаманна легка, напівпрозора манера виконання, контрастне поєднання фарб, динамічна і стрімка композиційна побудова. В традиційних закарпатських краєвидах художник віднаходить досить несподівані сюжетно-тематичні знахідки. Це індустріальний пейзаж, якого, як виявилося, «трохи є» у цій мальовничій місцевості. Око слобожанина, що звик до промислових об’єктів краю, виявляє і тут своєрідну красу технічних споруд, вписаних у місцевий ландшафт. Серед них вирізняється «Пейзаж із трубами», де органічно поєднано архітектонічні ритми ландшафтного і промислового дизайну, їх колірне співвідношення. Безпосередньо темі нинішніх воєнних подій в Україні присвячено кілька робіт – це портрет-реквієм пам’яті полеглого на війні студента ХДАДМ Артема Азарова з позивним «Художник» та «Кухонний натюрморт з повісткою». У своєму авторському варіанті вирішення мілітарної теми, трагічної і водночас піднесеної за звучанням, Олег знаходить відповідне і суголосне темі колірне і композиційне вирішення, емоційний за звучанням нерв, який не може залишити байдужим.