За сніданком пан Олівець звернувся до сина:
- Тобі подобається наш дім?
- Дуже, адже він просторий та затишний.
- Його спроєктував мій добрий товариш пан Циркуль. У мене, як завжди, обмаль часу, тому прошу навідай його та віднеси готові креслення.
Так Олівчик вирушив до містечка Архітекторів. Поруч з кругленьким будиночком пані Лінійки знаходився дім пана Циркуля. Міцно тримаючи в руках футляр-тубус із
кресленнями, Олівчик гукнув:
- Пане Циркулю, добрий день, дозвольте?
- Добрий, заходь, хлопче, - озвався господар.
- У вашому містечку так цікаво! Тож прошу, розкажіть мені про архітектуру.
- Напевно, ти знаєш, що будівельник вважається найстарішою професією. Архітектор у перекладі з грецької старший будівник. Будівлі та споруди - це витвори мистецтва, створені за законами краси, тому архітектор повинен мати ґрунтовні знання художника, математика, кресляра, будівельника. У нашому містечку все продумано і сплановано так, що у віконця завжди сяє сонечко. А починав справу наш шановний пан Ескіз. Наразі комп’ютери стали в нагоді архітекторам, але у нашому містечку воліють працювати вручну, тому я замовив креслення твоєму татові, пану Олівцю, а ти їх приніс. Дякую, друже.
- Пане Циркулю, а що це за світлини прикрашають ваш робочий кабінет?
- На них, Олівчику, піраміди Єгипту, римський Колізей, Велика Китайська стіна, мавзолей Тадж-Махал, Пізанська башта як підтвердження вислову, що архітектура – це застигла музика.
- Дякую, пане Циркулю. Можна я розповім про почуте своїм однокласникам?
- Звісно, Олівчику. А тепер я частуватиму тебе чаєм і смачним варенням.