З Днем пам'яті та примирення
- Теги: 2023, новини, памʼяті художника
20 квітня виповнилось 100 років від дня народження видатного майстра мистецтва, народного художника України Адольфа Марковича Константинопольського. Його життєву і творчу біографію нерозривно пов'язано з Другою світовою війною, учасником якої він був, і подіям якої, переважно, присвятив свою творчість. Згідно статистики, із ста чоловік, його ровесників, які з шкільної лави пішли на фронт, живими повернулись троє. Доля не тільки зберегла Адольфу Марковичу життя (до речі в родині його називали саме так - Доля), а й дала можливість збережені в пам'яті, наче кадри з кінострічки, події та враження втілити у багатьох роботах, позначених відчуттям емоційної, психологічної й фізичної напруги, про яку один з героїв роману Олеся Гончара "Прапороносці" сказав дуже точно і ємко: "Війна - це найтяжча у світі робота".
Покоління Адольфа Марковича називають "обпаленим війною", але вони пізнали і ціну життя, і в подальшій діяльності ніколи не забували своїх бойових побратимів, присвячуючи їм, перш за все, свою творчість.
Старше покоління музейників, його учні, колеги, які й сьогодні продовжують працювати в ХДАДМ та в інших навчальних закладах, добре пам'ятають Адольфа Марковича. Тендітний, делікатний, обожнюваний своїми студентами педагог, заповідь якого "зберегти школу", тепер вже викладачі ХДАДМ втілюють у навчальному процесі. Роботи художника на виставках нікого не залишали байдужими. Герої його полотен це сильні фігури, суворі зосереджені обличчя, максимальне напруження сил в моментах перед боєм, коротким відпочинком, відчуттям фізичної і моральної втоми. Це його роботи: "Рідна земля" (1957), "На світанку" (1961), "Після важкого бою" (1967), "Дороги" (1969), "З розвідки" (1971), "Ранок перемоги" (1977), "Новий рубіж "(1979-82), "На війні" (1985-87). Та все ж таки знаковою залишається робота "Рідна земля", яка є постійним учасником сюжетно-тематичних музейних виставок.
Нині Україна відзначає 105 років від дня народження видатного українського письменника, класика світової літератури Олеся Гончара, який також у складі студентського батальйону пішов добровольцем на фронт. У вересні 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету, де викладав батько Адольфа Марковича, професор, доктор філологічних наук, Марк Львович Константинопольський. Гадаємо, що Олесь Гончар міг слухати його лекції. Після війни написав роман-трилогію "Прапороносці" (1946-48 ).
Події роману охоплюють шлях, який проходять у 1944-45 роках країнами Західної Європи солдати походженням з України. Саме епізод, пов'язаний з одним із персонажів роману, який через всі фронти проніс грудочки рідної землі у хустині, є літературною паралеллю картини "Рідна земля", сюжет якої розгортається, за словами самого автора, в Австрії, на підступах до Відня. Покоління Адольфа Марковича називають "обпаленим війною", але вони пізнали і ціну життя, і в подальшій діяльності ніколи не забували своїх бойових побратимів, присвячуючи їм, перш за все, свою творчість.
"Суворий стиль" у своєї творчості Адольф Маркович поєднував із ліричними і камерними мотивами, які теж стали помітним явищем у нашої образотворчості.
В особистості майстрів, і зокрема, Адольфа Марковича Константинопольського, що пройшли війну, втілено кращі риси їх покоління: почуття патріотизму і чіткої громадянської позиції, яскрава творча і людська індивідуальність, художня майстерність, помножена на моральну відповідальність і чесність між собою і глядачем. Нині учні його учнів захищають і віддають своє життя за Батьківщину. Сподіваємося, що після закінчення війни хтось із них створить полотна з такими ж назвами - "Рідна земля" і "Ранок Перемоги".