ХУДОЖНИКИ-ЮВІЛЯРИ. ВЯЧЕСЛАВ СТАРЧЕНКО
- Теги: 2025, художники ювіляри
Вячеслав Дмитрович Старченко народився 24 вересня 1970 року у місті Харків. Закінчив Харківське державне художнє училище (1987–1989), Харківський художньо-промисловий інститут (1989–1996), де навчався у видатних педагогів І.Стаханова, І.Яхіна. Член ХО НСХУ з 2008 року. Учасник міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок від 1998 року. Має персональні виставки. Твори знаходяться в музеях і приватних колекціях України, та за кордоном.
В українському мистецькому просторі Вячеслав Старченко відомий своєю високою майстерністю офортиста. Його роботам притаманна технічна вправність виконання, чітка логіка сюжетно-композиційної побудови, різноманіття художньо-естетичних прийомів, смілива експериментальність у формотворенні. Кожний, навіть невеликий за розмірами твір автора демонструє багатство світлотіні, виразність і лаконізм ліній, декоративну вишуканість штрихів, віртуозність у зображенні складних мініатюрних деталей. У роботах художник звертається до різних тем і аспектів життя, завжди поєднуючи реалістичні мотиви з алегоричним баченням світу. Жанрові сцени, насичені безліччю символів, набувають майже сюрреалістичного звучання, піднімають на поверхню нові сенси буття. Вивчаючи шляхом мистецтва людську природу, Старченко виявляє усю глибину її протирічь.
В офортах втілює гуманістичний естетичний ідеал, утверджує концепцію гідності людини. З іншого боку художник іронізує над її слабкостями, пристрастями, роблячи це з почуттям м’якого гумору. Уся творчість митця є напрочуд метафоричною. Розмірковуючи над таким прекрасним і водночас недосконалим світом, автор вдається до історико-міфологічних трактувань, філософських узагальнень. Герої його творів, часто самотні, відчувають внутрішню напругу, драматизм, усвідомлюючи неможливість здійснення своїх високих, чистих мрій, що виявляються крихкими у зіткненні із суворою, жорстокою дійсністю. Автор емоційно рефлексує над подіями сучасності, підкреслює важливість культури як джерела духовного опору в непрості для країни часи російської військової агресії. Символічне розкриття трагічних подій сьогодення, з максимальним використанням гротескної художньої мови, знаходимо у графічному аркуші «Вершники» (2024). Лейтмотив творів, присвячених Україні – незламність її народу, чиє коріння, історія, традиції і звичаї сягають у глиб віків (Пам’ять віків». 2024). Плідна праця В.Старченка у царині офорта - однієї з найскладніших графічних технік, дозволяє автору зазирнути у сфери підсвідомого, через експресивність знайомих образів поділитись із глядачем своїми ідеями, роздумами над парадоксальністю нашого існування, місцем людини у Всесвіті, великою месіанською суттю мистецтва.