Художники-ювіляри. Олександр Анатолійович Хмельницький

У колекції ХХМ зберігається досить значна частина різних за жанрами живописних та графічних творів майстра 1960-х-1990-х років, серед них найвідоміші картини на воєнну тематику «Був місяць травень» (полотно, олія 1975), «В ім’я життя» (ескіз до картини, полотно, олія, 1989) та інші.

Олександр Анатолійович Хмельницький народився 2 серпня 1924 року в місті Харкові. Учасник Другої світової війни. Його солдатський подвиг відзначено багатьма медалями та орденами. Після закінчення з відзнакою Харківського художнього інституту (1947-1953), де він навчався у відомих педагогів П.І.Котова і М.О.Шапошнікова, залишився працювати викладачем на кафедрі станкового та монументального живопису до 1998 року (з 1978 – професор). Серед вихованців майстра знані художники В.Ковтун, М.Алатарцев, В.Апальков, С.Гедзевич та інші. З 1956 член Харківської організації Спілки художників України. У 1972—1976 та 1981—1998 роках очолював її секцію живопису. З 1997 член-кореспондент Академії мистецтв України. Нагороджений орденом «Знак пошани», срібною медаллю Академії мистецтв СРСР та срібною медаллю ім. М.Б.Грекова. Учасник численних республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставок (з 1951 року). Картини митця експонувалися в США, Канаді, Германії, Франції, Італії, країнах Скандинавії, Польщі, Японії, Венесуелі.

О.А.Хмельницький увійшов в  історію українського образотворчого мистецтва як видатний майстер тематичної картини. Його масштабна творча особистість поєднувала в собі талант художника, глибоку освіченість та почуття високого громадянського обов’язку. Майстер глибоко засвоїв найкращі традиції академічного реалістичного мистецтва, спрямовуючи у подальшому свою діяльність на їх збереження. З іншого боку, Хмельницькому були чужими самоповторення та заспокоєність. Тривали постійні новаторські пошуки національно забарвлених образних рішень, композиційних і колористичних прийомів. Хмельницькій з однаковим успіхом працював як в галузі станкового живопису і графіки, віртуозно володіючи різними техніками, так і в монументально-декоративному мистецтві. Провідне місце у доробку майстра займала тема Другої світової війни. Множина сюжетів, вражень фронтових буднів, які не міг забути художник, колишній воїн, втілено  у живописних та графічних образах. Хмельницький знаходив повноту виразу ідейного змісту в емоційно-символічній трактовці подій, на противагу офіційним, пишномовним парадним полотнам з великими батальними сценами. В одній з найкращих живописних робіт «В ім’я життя», за яку автор був нагороджений срібною медаллю Академії мистецтв СРСР (1967, ескіз до роботи  в колекції ХХМ) у поєднанні урочистої монументальності та водночас життєвої правди прочитується велика скорбота і високі оптимістичні почуття, що утверджують безсмертя героїв. У картині «Верстви…верстви…» (1960, ХХМ) з’являється зворушливий образ дівчини-регулювальниці, господарки воєнних доріг. Дуже плідним і цікавим було звернення митця до сучасності. Художник створив сильні духом, естетично завершені образи молоді, захопленої романтикою труднощів післявоєнної відбудови країни (картина «Неходженими стежками»  1963, ХХМ).  Все  життя митець намагався робити те, що до душі: спочатку стриманіше, дедалі сміливіше. Поступово загострюються засоби образної характеристики зображуваного, посилюється експресія кольору (живописний триптих «Італія 70-х» 1977, ХХМ ). Про наполегливий пошук нових творчих рішень свідчать майстерно виконані портрети сучасників, натюрморти, пейзажі, ню, що з’явилися наприкінці 1980-х-1990-х, і знаменували новий зліт творчої активності художника. Картини цього періоду вражають динамікою поетичних асоціацій, пробуджують життєствердне сприйняття світу. Вагомий внесок художник зробив у декоративне оздоблення Харкова. Разом із  дружиною А.М.Новоселовою-Хмельницькою та синами Володимиром і Андрієм, ним було створено великі панно з фаянсу «Харків індустріальний»,  «Харків проектний» (1982-1984), які прикрашають станцію метро «Університет» та керамічне панно за мотивами феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (1982-1984) в фойє малого залу Харківського театру опери та балету ім М.Лисенка.



                                                                                                                             Приємного перегляду на сторінці Facebook