Художники-ювіляри. Марія Пилипівна Пащенко

Марія Пилипівна Пащенко народилася 27 квітня 1900 року у місті Ялта в Криму. Навчалася у студії Е. Штейнберга в Ялті (1919-1922), Харківському художньому інституті (1922-1929), де її викладачами були відомі художники М. Бурачек, О. Хвостенко-Хвостов, М. Шаронов. У 1928-1929 роках проходила стажування у театрі «Березіль». Працювала головним художником театру «Молодар» при Харківському музично-драматичному інституті (1929–1930), художником у різних видавництвах Харкова (1931–1941). Членкиня ХО СХУ з 1960 року. Учасниця всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставок від 1953 року. Твори зберігаються у музеях України.

Домінантою творчого доробку М.П.Пащенко стали графічні і живописні роботи у жанрі міського пейзажу. Особливу увагу мисткиня приділяла зображенню мальовничих куточків Харкова в різних видах техніки гравюри – офорт, ліногравюра, літографія. Картини художниці, виконані у реалістичній манері, містять елементи імпресіонізму. Пейзажі відтворюють не тільки архітектурно-топографічну складову, але і розкривають душу міста, неповторну атмосферу його вулиць, парків, садів (серія літографій «У саду Шевченка». 1964). У сьогоденні інтенсивних змін архітектурного ландшафту, її роботи набувають ностальгійного смутку, розглядаються як загальний ретроспективний романтико-ліричний образ міста і дають змогу сучасним глядачам відчути аутентичну красу Харкова тих далеких років, коли жила і творила художниця. Пащенко акцентує увагу на виразності міського ансамблю, сезонно-добовій мінливості, настроєвому переживанні, вдало знаходить різноманітні композиційні рішення - панорамні пейзажі, перспективне зображення вулиць (серія літографій «Харків». 1960-1964). У гравюрах відчутно органічний зв’язок забудови міста із красою слобожанської природи – підказаний рельєфом місцевості силует Харкова. Індивідуальний почерк художниці чудово передає високопрофесійне володіння технікою офорту. Вдало використані мисткинею його великі тональні можливості - глибина штриха, живописність, демонструє один із найкращих творів авторки «Стрілка річок Лопань і Харків» (1960, ХХМ). Прекрасним зразком пейзажної майстерності Пащенко є сповнена поезії кольорова ліногравюра «Весна. Дніпровські води» (1955). У ній виявився її дар тонкого колориста, образ весняної природи створено з проникливою задушевністю. Особливе місце у творчості художниці займають емоційно забарвлені краєвиди рідного Криму (ліногравюра «Бухта Золотий ріг» (1969).)