У колекції ХХМ зберігаються живописні, графічні твори різних жанрів і технік виконання 1950-х-1980-х років, які досить повно розкривають напрямок творчої еволюції, дають уявлення про рівень майстерності і джерелах натхнення митця.
Леонід Іванович Чернов народився 18 червня 1915 року у місті Старобільськ. Закінчив Харківське художнє училище (1934-1937), Харківський художній інститут (1937-1942), де навчався у відомих педагогів М.Я.Козика, О.О.Кокеля, М.С.Самокиша. У 1944 - 1947 був директором Харківського державного художнього училища, а з 1947 – викладачем у Харківському художньому інституті (нині ХДАДМ), 1977 став його професором. Серед учнів художника такі відомі митці: І.М.Стаханов, А.А.Сафаргалін, О.А.Хмельницький, Є.З.Трегуб, В.І.Ковтун та інші. Член ХО НСХУ з 1943 року. У 1966 році удостоєний звання Заслужений діяч мистецтв України. Учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставок з 1945 року. Мав персональні виставки. Твори зберігаються у музеях, приватних колекціях України та за кордоном.
Л.І.Чернов залишив велику художню спадщину. Він працював над масштабними живописними жанрово-тематичними творами, портретами, монументально-декоративними композиціями, досяг значних успіхів у мистецтві кольорової літографії, офорта і книжкової ілюстрації, розробляв бойові плакати під час Другої світової війни. Художник віддавав перевагу найпростішим мотивам, але ретельно і глибоко осмислював їх, прагнув знайти поетичність і проникливість у буденній життєвій прозі. У сповнених пафосу вічності буття українських краєвидах створив національно визначений образ батьківщини. Пейзажі, які автор писав на Харківщині, Полтавщині, Чернігівщині - з неосяжними площинами неба, широкими масивами полів і підкреслено типовими ознаками рельєфу певної місцевості, сповнено ліро-епічного настрою. Вони увібрали мажорні кольори рідної землі, це справжня хвала багатобарвності навколишнього світу («Простір», «Скошена трава». 1960-ті). Пейзажі створено у кращих українських класичних традиціях жанру із включенням побутових сцен. Мелодійність лінії, м’які, співучі обриси предметів, яскрава, соковита колористична палітра викликають враження оксамитової фактури живопису. Чернова визнано одним із найвитонченіших колористів України. Природа у роботах митця різноманітна за станом – це і елегійність вечірньої години, і свіжість весняного ранку, і неспокій, похмурість негоди. Захоплення художником урбаністичними мотивами простежується у серії «Харків» (кінець 1970-х), куди увійшли картини «Ранок рідного міста», «Харків вечірній», «Новий Харків». У пейзажі «Харків вечірній» (1977, колекція ХХМ) автор майже пастельним колоритом, ніжними, прозорими відтінками рожевого, зеленого, блакитного досягає надзвичайної пісенності в образі сучасного міста, як вищого прояву творчої думки людського генію. Роботу позначено відчуттям ритмічної підпорядкованості усіх елементів цілісній побудові композиції. У 1950-ті-1960-ті роки Чернов пише одне за одним тематичні полотна, присвячені творчому піднесенню співвітчизників у післявоєнній, мирній праці. У деяких картинах бринить нотка і філософської заглибленості, що змушує розмірковувати над сутністю життя, вабить у високу чисту мрію («Мрії». 1961, колекція ХХМ). Роздуми, почуття і настрій сучасників, представників різних професій і верств суспільства, стали головною темою численних портретів пензля Чернова. Підвищеною емоційністю, притаманною характерам моделей, позначено образи творчих особистостей, справжнього митця в портреті художника О.М.Щеглова (1978, колекція ХХМ), захопленого колекціонера Г.А.Григоренка (1979, колекція ХХМ) та інших.
Художник мав творчо невгамовну натуру, любив мандрувати, а матеріали цих подорожей до Індії, Болгарії, Куби, Афганістану вилились у серії майстерно виконаних кольорових офортів, зокрема «По Болгарії» (1956), «По Індії» (1957), що склали важливу частину графічного доробку. В просякнутих сонцем роботах чудово передано національний колорит кожної з країн.
Багатогранна і плідна діяльність Л.І.Чернова сприяла розвитку і піднесенню української культури. Його роботи позначено умінням перевтілювати поезію оточуючого світу в образний лад художнього твору, продуманістю усіх композиційно-колористичних рішень, блискучим володінням технічними прийомами і щирою любов’ю до рідної землі.