У колекції ХХМ знаходиться декілька різних за жанрами живописних творів митця - пейзажі, автопортрет, виконаних наприкінці 1990-х, початку 2000-х років, у характерній для нього експресіоністичній манері.
Геннадій Гівійович Кавтарадзе народився 25 лютого 1960 року у с. Ешера, Сухумського району, Грузія. 1993 року закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, де навчався у відомих педагогів І.Криворучка, В.Чауса, В.Побєдіна, О.Векленка. Член Харківської організації Національної спілки художників України з 1999. Учасник обласних, всеукраїнських і зарубіжних виставок від 1986. Має персональні виставки, які проходили у Харкові, Києві, Запоріжжі, Алушті, Джерсі-Сіті (США). Працює у творчий майстерні. Картини зберігаються у музеях та приватних колекція України і за кордоном.
Творчість Г.Г.Кавтарадзе вирізняється широтою жанрового діапазону станкового живопису: пейзаж, портрет, натюрморт, ню. Його роботи позначено експресіоністичною манерою письма, в них присутні деякі ознаки стилістики постмодерну, але водночас в них відчутно добротну базу харківської академічної художньої школи. У пейзажах митець звертається до зображення української і грузинської природи. Мотиви його краєвидів досить різноманітні. Художник з особливою любов’ю пише з натури дворики старого Харкова, міста, яке ще з років навчання стало для нього рідним. Автор чудово передає самобутність його вулиць в різні пори року – від теплих літніх вечорів до морозних зимових ранків. Створені Кавтарадзе образи і добре відомих, і майже забутих, покинутих місць Харкова розкриваються через вибрані для зображення несподівані цікаві ракурси архітектурних елементів. Ці картини, перейняті гострою спостережливістю, пробуджують у глядача світлі ностальгійні почуття, запрошують до вдумливого споглядання. В полотнах, присвячених батьківщині, автор майстерно відтворює захоплюючу південну красу грузинської природи, романтику її гірських ландшафтів, національну своєрідність культури, що формувалась протягом століть у складному синтезі місцевих, візантійських і східно-християнських художніх традицій. У доробку майстра ціла галерея автопортретів, позначених багатством колористично-композиційних рішень. Натюрморти привертають увагу самостійністю художнього бачення предметного світу, виразністю пластичної форми, сміливістю живописної палітри і декоративністю барв. Головною прикметою надзвичайно чуттєвого живопису Кавтарадзе є кольоровий наголос – виразні ефекти інтенсивних, яскравих плям. Митець виявляє свою художню індивідуальність у підкреслено контрастному, драматичному зіставленні світла й тіні, моделюванні форми дзвінкими, насиченими, енергійними мазками відкритого кольору, сповнених колосальною вітальною силою творчої наснаги.