Художники-ювіляри. Борис Петрович Пянида
Борис Петрович Пянида народився 28 листопада 1935 року у селі Дячкове Полтавської області. 1959 року закінчив Миргородський керамічний технікум ім. М.В.Гоголя (педагоги - Т.Ю.Мирошниченко, Л.П.Статкевич, О.І.Сухаревський, В.С.Панащатенко). Працював на Будянському фаянсовому заводі: майстром-копіювальником (1959), художником (1965), старшим художником (1972 – 1996). Викладав у Будянській дитячій школі народного мистецтва (1995-1996). Член НСХУ з 1966. Стипендіат Харківської облдержадміністрації у галузі культури і мистецтва ім. С.Васильківського (2010). Учасник обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних художніх виставок та промислових виставок-ярмарків. Мав персональні виставки у Харкові (1985,1994, 2000, 2015). Твори зберігаються у багатьох музеях і приватних колекціях України та за кордоном.
Найбільші творчі досягнення Б.П.Пяниди, представника відомої мистецької династії, пов’язано із сорокарічною працею на Будянському фаянсовому заводі, де він займався розписом декоративних тарелей, ваз, столових наборів, тощо. Художні образи, створені автором, сповнено глибокої любові до української землі. В них простежується тяжіння до народної традиції рідної Полтавщини, поетичне світосприйняття, народжене у ніжній душі митця ще у дитинстві мальовничою і щедрою природою цього благодатного краю. Роботи демонструють майстерне володіння технікою керамічного живопису, тонке чуття колориста. Особливою ефектністю декоративного розпису позначено оздоблення тарелей. Енергійні поєднання контрастних полум’яних кольорів надають загального тривожного настрою характеру розпису тарелі «Пожежа в степу» (1965). Символіко-філософські уявлення автора відображено у рослинній композиції вази «Всесвіт» (1985), тарелі «Ранок» (1982). В оздобленні посуду автор знаходить гармонійну рівновагу між утилітарною функціональністю речей, суто декоративним завданням і образним втіленням своїх роздумів та ліричних почуттів. У тематичній палітрі розпису фаянсових виробів часто зустрічаються романтизовані сцени сільського життя, що розкривають зміст українських звичаїв. Народну гостинність, життєствердну атмосферу улюбленого зимового свята чудово передано у наборі для молочних страв «Щедрий вечір» (1970). Серед найкращих робіт - сервіз «Берег» (1987, колекція ХХМ). Ці та інші твори автора були досить популярними в побутовому просторі сучасників, ставали прикрасою їх помешкань. Пянида багато експериментував у технологічній сфері фаянсу, максимально користуючись можливостями матеріалу, знаходив нові засоби виразності, одним із перших на заводі почав впроваджувати підполив’яний розпис різними комбінаціями фарб із солями металів. Саме Б.П.Пянида став розробником знаменитого товарного знаку підприємства – півника, що прикрашає денце кожного його виробу. У творчій спадщині художника значне місце займають графічні роботи. Серед них акварелі, в яких автор самобутньо інтерпретує українські фольклорно-міфологічні сюжети, досягаючи м’якості і свіжості колористичного рішення («Химери».1970, «Сім’я».1971). Митець щиро захоплювався темою козацтва, його героїзмом, що відчутно у багатьох роботах цього напрямку, зокрема, «Загинули козаченьки» (1971). Ліричне трактування об’єктів навколишнього світу, вільне фантазування із характерами персонажів притаманне картинам за анімалістичними казковими мотивами («Зустріч». 1980).
Звертаючись до невичерпного джерела народного мистецтва, Б.П.Пянида разом із своїми колегами розробляв унікальний стиль будянського фаянсу. Творчість художника з його неповторним індивідуальним почерком і манерою відіграла значну роль у розвитку українського декоративно-прикладного мистецтва.