Художники-ювіляри. Коров'янко
- Теги: 2024, виставки, художники ювіляри, онлайн виставки
Рубрика «Художники-ювіляри» представляє публікацію до 85-річного ювілею відомого харківського живописця і графіка Євгена Івановича Коров’янка
(08.07.1939 – 27.07.2010) .В колекції ХХМ знаходяться декілька творів митця із серії «Подорож Україною» (1971-1975), виконаних у змішаній техніці ліногравюри і акварелі.
Євген Іванович Коров’янко народився 8 липня 1939 року у місті Харкові. 1962 закінчив Харківське державне художнє училище,
1967 - Харківський художньо-промисловий інститут, де навчався у відомих педагогів Б.Колесника і Л.Чернова. Працював у проєктно-кошторисном бюро міського управління торгівлі (1967-1979), художником-оформлювачем на виробничому художньо-оформлювальному комбінаті (1978-1982)
та заводі «Серп і молот» (1983-1999). Член Харківської організації НСХУ з 2008. Учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних виставок від 1968. Мав персональні виставки у Харкові – 2008, 2009, посмертні – 2011, 2012, Чугуєві - 2009. Твори майстра зберігаються у музеях України.
Духовний потенціал Є.І.Коров’янка, його життєві орієнтири трансформувались у цілісну, послідовну творчість, центром якої стали споконвічні традиційні цінності навколишнього світу. Свої сили майстер успішно випробував у багатьох жанрах і техніках мистецтва. Але найчастіше автор звертався до пейзажу. В ньому художником було закладено, насамперед, ментальні основи світосприйняття українського народу: відчуття гармонії людини з природою, ліричність, емоційність, романтизм. Краєвиди митця відображають красу мальовничих куточків Батьківщини - Слобожанщини, Карпат, Криму. В живописних пейзажах циркулює енергія самого автора. Пропущені крізь себе образи природи, з її різноманітними проявами, стимулювали його думку, яку втілено у ніби живу фарбу. Чисті, дзвінкі кольори надають його картинам відчуття надзвичайної експресивності, в них виявляються цікаві пленерні та імпресіоністичні знахідки. Творчі прагнення митця досить повно й несподівано розкрились у графіці, зокрема, ліногравюрах та офортах, які синтезували українські народно-поетичні кодові метафори з характерним для постмодернізму апелюванням до елементів японської художньої традиції. Таким чином, Коров’янко у пошуках образу національної культури синхронізовував її із загальносвітовими. У серії ліногравюр «Подорож Україною» (1971) спостерігаються рецепції японського художнього досвіду в поєднанні з орнаментальними мотивами української витинанки, вибійки, вишивки і навіть символіки трипільської культури. Їх виконано на високому професійному рівні. Художник підфарбовував чорно-біле зображення аквареллю, що створило ефект так званої ілюмінації гравюри. Це збагатило власну художню мову автора новими засобами декоративної виразності. Чимало літографій майстер присвятив Харкову, перш за все, архітектурним видам старого міста. А працюючи на посаді художника-оформлювача, займався оздобленням об’єктів міськвиконкому, управління торгівлі, заводу «Серп і молот»
