Художник-ювіляр О.О.Мурашко
- Теги: 2025, художники ювіляри
У ХХМ зберігаються відомі живописні твори майстра, зокрема, «Паризьке кафе» (1903), портрет «Тетяна» (1900-ті), портрет польського художника Яна Станіславського (1900-ті).
Олександр Олександрович Мурашко народився 7 вересня 1875 року у Києві. 1900 року закінчив Академію мистецтв у Петербурзі, де навчався у майстерні І.Ю.Рєпіна. Протягом трьох років (1901-1903) перебував у Європі, що дало йому змогу поринути у вир бурхливого мистецького життя найбільших культурних центрів ХХ ст. - Парижу і Мюнхена. Викладав у Київському художньому училищі (1909-1912), власній студії (1912-1917), був одним з найактивніших організаторів Української академії образотворчого мистецтва (1917), очолював одну з її майстерень живопису. Мав більше ста учнів. Викладацьку і творчу діяльність поєднував із роботою у художній раді при Народному Комісаріаті освіти. Був членом Мюнхенського Сецесіону, брав участь у Венеційській бієнале. Його роботи публікувались у європейських журналах, зокрема у німецькому «Jugend».
А 1909 року у Берліні, Кельні та Дюссельдорфі відбулись персональні виставки. 14 червня 1919 року, на 44-му році життя, Мурашко трагічно загинув. Обставини його смерті до кінця не розкриті. Відповідно до радянської історіографії художника «було пограбовано і забито бандитами». Але сьогодні таке трактування не витримує жодної критики. Митець належав до яскравих представників української творчої інтелігенції, що заважала більшовикам будувати радянську країну. Деякі мистецтвознавці стверджують що вбивство Мурашка мало політичний характер і вважають його першою жертвою українського «Розстріляного Відродження». Роботи знаходяться у музеях і приватних колекціях України та за кордоном.
Творчість О.О.Мурашка – це блискуче поєднання реалістичних традицій із кращими здобутками мистецтва французького імпресіонізму і німецького модерну. Тогочасні новаторські стилістичні прийоми та естетичні принципі європейського живопису мали благотворний вплив на формування самобутньої образно-пластичної системи художника. Пріоритетними у мистецтві автора стали портрети і жанрові картини. Під керівництвом видатного педагога І.Ю.Рєпіна Мурашко поступово виробив власну манеру письма з максимально широким, стрімким, енергійним мазком. Формуючи новий стиль, митець йшов шляхом сміливих експериментів, У пошуках нових засобів виразності художник збагачував пленерний живопис яскравими ефектами освітлення, елементами інтенсивного кольору і узагальненої декоративної композиції. Портретна практика демонструє поетичність розкриття образів, емоційність і артистизм у передачі нюансів людських переживань, підкреслених створеним автором життєвим простором моделей. Одним з кращих досягнень українського портрета ХХ ст. вважається робота «Дівчина у червоному капелюсі» (1902-1903), написана з використанням майстерного прийому насиченого колірного акценту у загальній темній палітрі твору. Мурашко постійно отримував численні замовлення від представників київської вищої верстви суспільства, чим дедалі урізноманітнював коло портретованих. На полотнах паризького періоду митець зображує бурхливе життя французів і француженок. Тонкий психологізм, експресія колористично-композиційного рішення притаманні знаменитій серії картин, присвячених парижанкам («Паризьке кафе». 1903, колекція ХХМ). Внутрішній світ жінок відтворено через жести, пози і пейзажне тло, яке доповнюючи образи, створює гармонію людини і природи. Художник усвідомлював безцінність українського народного побуту як джерела живопису, що повинен стати світовим надбанням. Теплим національним колоритом просякнуто картину «Карусель» (1906), представлену на Мюнхенській міжнародній виставці, де вона отримала золоту медаль і принесла автору великий успіх серед європейської публіки. Робота захоплює глядача яскравістю фарб, чудовою передачею динаміки руху атракціону і мінливості настрою дівчат - його учасниць. Синтез жанрової картини і портрету виявляє полотно «Селянська родина» (1914). В ньому Мурашко через багатогранність характеристики персонажів показав суворе, заповнене тяжкою працею життя українського села. Концепція творів О.О.Мурашка народжувалась у річищі загального розвитку і підйому національної культури після століть духовного поневолення.
Визнання таланту митця за кордоном залучило його роботи до світового художнього процесу. На початку ХХ століття у Європі українське мистецтво асоціювалось саме з іменем цього видатного майстра.