У циклі передач «Вчителі та учні. Харківська художня школа» з нами харківський художник і педагог Костянтин Аксьонов (нар.1977).
Чверть століття назад, непростого 1996 року, він приїхав до Харкова вступати до художнього вишу. Зовні Худпром (закінчував вже ХДАДМ) здався казковим теремом, у якому хотілося навчатися і просто жити. Зараз на Костянтина його колеги дивляться зацікавлено і з повагою вже тому, що він вчився одразу у трьох видатних педагогів, яких називає «титанами», а зустріч з ними вважає подарунком долі.
Першим з чудової «трійки» оповідач називає Є.Бикова. Він викладав олійний живопис і навчив любити свою справу, віддаватися їй, цінувати деталі. Виважений інтелігент, вимогливий в першу чергу до себе, Биков ніколи не підвищував голос, і його хотілося слухати. Ось один психологічний прийом, використаний метром, про який згадує пан Костянтин. Одного разу Є.Биков привів курс до вихованців своєї «Боттеги» і, побачивши старання і вправність малих художників, студенти просто не могли працювати гірше.
Авторитетний О.Хмельницький не був ретроградом, навпаки, відкритий до всього нового, відносився до студентів «на рівних». Тому хотілося багато працювати і вдосконалюватися.
Харизматична «глиба» Віктор Гонтаров запам’ятався з першого заняття. Тоді в аудиторії він попросив підрамник, два пензлі, пару тюбиків фарби, і за півгодини створив такий етюд, що 15-хвилинна повна тиша свідчила про абсолютне захоплення і розуміння: ось він, щасливий квиток на навчання у такого педагога.
Відомо, що ім’я Костянтин у перекладі з грецької означає «постійний, незмінний». Судячи з монологу нашого гостя, його життєва константа – це надзвичайна повага до своїх педагогів і відповідальність вже перед своїми учнями.