Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Пн–Нд з 10:00 до 17:40 Вт — вихідний

Вчителі та учні. Ігор Остапенко

Наразі нова передача циклу «Вчителі та учні. Харківська художня школа». З нами член Спілки дизайнерів України, лауреат почесного знаку In Optima Forma за вагомий внесок та пропаганду дизайну України, доцент ХДАДМ  Ігор Володимирович Остапенко (нар. 1951)

Теза, яка наскрізно проходить монологом нашого гостя: вчитель, як однодумець, наставник і помічник, дається учневі настільки, наскільки той заслуговує. Адже такий набутий педагог формує не тільки професіонала, а особистість. Таким головним своїм вчителем пан Ігор називає Миколу Івановича Молочинського, «дядю Колю», як ласкаво називали його студенти, і то було не фамільярне панібратство, а глибоке відчуття духовної єдності і поваги. Молочинський був справжнім патріотом, чудово знав історію України, мав велику колекцію екслібрисів. Щотижневі зустрічі з ним були святом. Збиралися учні, друзі, книголюби: дискутували, вирішували життєві теми, малювали, прогулювалися пішки. Іноді просто мовчали, але і мовчання було – разом. 

Оповідач згадує, як колись обирав роботи на персональну виставку. Одна справа показати їх у колі знайомих, викладачів, яких добре знаєш, інша справа – готувати на публіку, у художню галерею. І ось сам метр Віктор Гонтаров оцінив творчий доробок експонента, назвав одібрані роботи своїми любимими, і в цьому пан Ігор теж вбачає елемент «учительства». 

1980 року М.Молочинський «благословив» Остапенка на педагогіку. І весь цей час наш гість навчає не тільки ремеслу. Він вважає, що немає хороших чи поганих студентів, а змістовність творчої освіти полягає у формуванні особистості митця.

Слухаючи негучний тембр голосу пана Ігоря, заворожуючись рухами його аристократичних рук, думаєш про те, як важливі міра якості і творча планка, яку піднімає для себе митець, і як він щодня долає цю планку.