Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Пн–Нд з 10:00 до 17:40 Вт — вихідний

Трійця

Трійця, зелені свята, клечальна неділя. Цей обрядовий тиждень є завершальним в українському весняному календарному циклі і водночас початком літнього. У християнстві цей день, п’ятидесятий після Великодня і десятий після Вознесіння, означає свято Трійці як символ єдиного Бога отця, Сина, і Святого Духа. Саме після його зішестя на апостолів вони почали розмовляти різними мовами, розуміти їх, проповідувати ними у храмах і різних куточках християнського світу. Не злічити різного іконографічного втілення цього сюжету в іконопису та сакральному мистецтві, храмів, побудованих на честь цього величного свята, народних повір’їв і прикмет, пов’язаних з ним.

У колекції ХХМ зберігається ікона «Трійця», що належить до часу розквіту українського бароко 17-18 століть. Її сюжет пов’язано із старозавітною біблійною легендою про відвідання трьома ангелами шанованого, вже літнього віку подружжя Авраама і Сари із радісною звісткою про народження довгоочікуваної дитини. Автор ікони максимально наблизив цю подію до реалій елітарного українського побуту і культури того часу. Замість шатра Авраама під дубом мамврійським бачимо розкішний палац представника української козацької старшини з усіма ознаками, притаманними бароковій архітектурі. Це лускаті дахи під черепицею, вигадливої форми вікна і балкончики, волюти і дерев’яне різьблення. Повз увагу автора не пройшли цікаві побутові деталі: напіввідчинені двері, за якими сховалася Сара, підслуховуючи розмову, Авраам, що уклінно запрошує високих гостей до святкової трапези за столом, накритим обрусом, гаптованим узорами монастирського шитва. Ангели, схожі на вродливих українських парубків, перш ніж приступити до трапези, неспішно ведуть бесіду, переглядаючись і перемовляючись один з одним за святково сервірованим столом з келихами вина, фруктами і овочами. Цю живописну розкіш костюмів персонажів, деталей побуту і архітектури доповнює золочене різьблене тло ікони із флоральними мотивами рослин із Божого саду: винограду, лілей, дубового листя і жолудів, квітів і плодів граната.

А взагалі Трійця, з часу її перших зразків іконографічного втілення, була висловом братньої любові, єднання між людьми, закликом до миру, що було злободенним у всі нелегкі для людства часи, а надто нині для України і всього цивілізованого світу.