Художник театру, Лауреат Муніципальної премії в галузі образотворчого мистецтва Тарас Петрович Шигимага народився 10 червня 1957 в родині художників. Його батько, Петро Шигимага – заслужений художник України, живописець, графік, художник-сценограф. Мати, Тетяна Милославська, в 1950-ті працювала художником-декоратором у Харківському державному російському драматичному театрі ім.О.Пушкіна та художником-постановником у народних театрах міста. Брат Павло – живописець. Т.Шигимага закінчив Харківське державне училище (1972-76), де навчався у П.Шигимаги, Г.Батія, О.Плотникова, Харківську державну академію культури (2000-2005), де навчався у М.Ентіна. займався у творчій лабораторії М.Френкеля (1986-89). Учасник виставок з 1977, має персональні виставки. Починаючи з 1976 він оформляє вистави в театрах Харкова, Києва, Білої церкви та інш. З 1979 працює в Харківському академічному театрі музичної комедії. Викладав в Харківському державному інституті культури (1994-95), З 1999 викладає в Харківському фаховому вищому художньому коледжі. Твори зберігаються в музеях України, приватних зібраннях України, Канади, Німеччини.
Тарас Шигимага – Сценограф з великої літери. За більш ніж 40 років служіння Театру він встиг назбирати цілу скриню здобутків – десяток персональних виставок, оформлення близько 150 постановок оперет, драм, опер, балетів, казок, музичних композицій і, звичайно, живописні твори. За цей час у нього сформувалася власна образотворча система оформлення сценічного простору – в більшості своїй це образне рішення, умовно-алегоричний прийом, що забезпечує цілісність вистави; вміння сценічно-конструктивно і технологічно точно організовувати свою фантазію. Він робить складну технічно і дуже просту на вигляд декорацію, що має масу функціональних значень. І це завжди зі великим смаком зроблені роботи, що точно відповідають змісту режисерського рішення.
Особливе ставлення у митця й до театрального костюма. Сторої діючих осіб Тараса Шигимаги представляють театр, що володіє енергією образності, вони розширюють діапазон ігрових можливостей виконавців. У його трактуванні це завжди одночасно костюм-характер, костюм-маска, костюм-декорація, костюм-оболонка людського життя, за якою ховається справжня сутність персонажа.
У станкових творах художника внутрішня орієнтація на втілення сценічне, орієнтація, можливо, неусвідомлена, помітно миттєво. Інтенсивна кольоровість, підвищений декоративізм, особлива увага до ритму композиції — закладений глибоко дух театру зсередини осяює всі ці якості, надає їм ясного характеру. У його роботах — міркування про людське життя, про людське щастя, про сенс людського буття. Уважно вдивляючись у твори майстра, відчуваєш, як тісно стикаються між собою різний грані обдарування художника, його театр та його живопис. Саме таке взаємопроникнення обумовлює цілісність та багатогранність мистецтва Тараса Шигімаги.
Уважно вдивляючись у твори майстра, відчуваєш, як тісно стикаються між собою різні грані обдарування художника, його театр та його живопис. Саме таке взаємопроникнення обумовлює цілісність та багатогранність мистецтва Тараса Петровича Шигімаги.
Витівки Хануми. Тарас Шигімага