Шигимага Петро Антонович
- Теги: 2022, художники ювіляри
Петро Шигимага — живописець, графік, художник театру народився 10 липня 1917 року в місті Богодухові. заслужений художник України (з 1977). Лауреат муніципальної премії в галузі образотворчого мистецтва (1977). Член ХОСХУ з 1950 р. Викладав у Харківському художньому училищі з 1947 р. Роботи зберігаються у багатьох музеях України, приватних зборах України, Ізраїлю, Швеції, Норвегії, США, Англії, Франції, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Канади, Японії, Італії. Помер 6.07.1999 у Харкові.
Мальовничі слобожанські краєвиди та чуйність першого вчителя малювання Степана Вакуленка пробудили у Петра, старшого з трьох синів Антона Шигимаги, бажання стати художником. Мрія здійснилась у 1932 році, коли Петро успішно склав вступні іспити до Харківського художнього училища, де восени став учнем Олексія Кокеля. На формування творчого світогляду Петра особливо вплинув Микола Бурачек, викладач Харківського художнього інституту, в якому Петро навчався у 1938-41 рр. Саме Бурачек навчив не просто бачити, а розуміти природу, відчувати її настрій. І пейзажі молодого художника помітили. Його робота «Міст через Лопань» одержує премію на студентській виставці. Потім були воєнні роки, фронт. Повернувшись з війни у званні старшого лейтенанта запасу до свого інституту Петро Шигимага почав ґрунтовно вивчати особливості театрально-декоративного мистецтва у майстерні О.Хвостенка - Хвостова. В 1948 році Петро Шигимага успішно захистив дипломну роботу – ескізи декорацій до опери М. Коваля «Омельян Пугачев» – і одержав звання художника театрально-декораційного живопису. Невдовзі молодий художник успішно оформлює спектаклі «Фіра – Діаволо» Д. Обера, «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Лев Гурич Синичкин» Ю.Бонді. Театральні твори Петра Антоновича відзначалися ґрунтовним розумінням жанру та характеру вистави, живописним трактуванням оформлення.
П.А.Шигімага знайшов свій почерк, свій стиль у рамках реалістичного живопису, став помітною особистістю серед майстрів українського мистецтва ХХ століття. Він займався оформленням вистав музичних та драматичних театрів, створив безліч пейзажів, а також творів, де пейзаж, включений до композиції, грав активну роль; писав натюрморти, відзначена активними пошуками у сфері форми та колориту. Значне місце у спадщині художника займають графічні роботи.
І все ж таки пейзаж – піднесений і земний, продумано-вивірений і безпосередній, віртуозний за технікою і глибоко емоційний за станом – у творчості Петра Антоновича – улюблений жанр. Художник шукав красу у повсякденному природному мотиві, розкривав його ніжний ліризм, тиху задумливість чи стверджував радісну життєву силу. І навіть коли майстер повторював ту чи іншу тему, він щоразу виявляв нову її грань, нову мелодику.
Він писав природу будь-якої пори року. Талант колориста допомагав живописцеві зобразити літнє буяння насичених фарб зелені та яскравість сонячного освітлення, чари та прозорість літнього дня. Захоплювали художника краса зимового пейзажу та соковиті кольори золотої осені.
У натюрмортах Шигімага шукав декоративних, яскраво насичених рішень, кольором, формою мазка показував своєрідність та матеріальність предметного світу. Часто він використовував мотив пишних букетів, поєднуючи 3-4 яскраві кольори, які перетікають один в одного, створюючи цілісну композицію.У графічних аркушах, як і в живопису, головним завданням для художника залишається втілення ідеї гармонії людини і природи, краси, що оточує нас. Гостра спостережливість, логічність та стрункість композиції, експресія поєднуються у незліченних малюнках, офортах, монотипіях, пастелях митця з поетичною грацією та ліризмом.
Любов до образотворчого мистецтва та свої широкі знання П.А.Шигімага прагнув передати своїм учням у Харківському художньому училищі, де викладав понад 50 років. Важко піддається підрахунку кількість щиро закоханих у живопис художників, яких він виховав, маючи дивовижний дар знаходити переваги в роботах учнів, підтримувати їх і радіти їх успіхам. Серед них харківські митці Тетяна Пасечник, Григорій Батій, Аркадій Чадов, Тарас Шигимага…
Кожен твір П.А.Шигимаги, незалежно від жанру, містить у собі частинку особливої емоційної аури добросердя, що було характерною рисою його особистості та його творчості. І сьогодні трепетна, наповнена людським теплом спадщина художника, в якій ідеали та реальність злиті воєдино, знаходить живий відгук у душах людей.