Сакральне різьблення Харківщини у деревині, кістці та камені. Григорій Гусак.
- Теги: 2025
З 90-х років ХХ ст. в Україні почався процес відродження і розвитку християнської православної культури, тому що саме на цих землях історично сформувались центри православ’я.
Християнська православна культура має відображення в багатьох напрямках, у тому числі в декоративно-прикладному мистецтві -- вишивці, різьбленні, скульптурі тощо.
В наш час яскравим представником майстрів сакрального різьблення України є Григорій Миколайович Гусак – заслужений діяч каменерізного мистецтва, художник-ювелір, майстер дрібної пластики, мініатюри та мікромініатюри, яку він виконує під мікроскопом, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кавалер нагород та орденів Міжнародного меморіального фонду ім. Карла Фаберже. Народився Григорій 1958 року у селі Миколаївка Дворічанського району Харківської обл. 1986 року закінчив заочно трирічний курс відділення декоративно-прикладного мистецтва Народного університету в Москві, виявивши себе як талановитого майстра портретного жанру. На початку 1990-х років майстер змінює напрямок творчої діяльності і починає створювати дрібну пластику, мініатюру і мікромініатюру, використовуючи тему українського козацтва, сюжети релігійного характеру і портрети історичних постатей.
Захопленням усього його життя стають пам’ятки сюжетної давньоруської дерев’яної різьби майстрів XV-XVIII ст., а саме: різьбяра та ювеліра отця Амвросія, який жив і працював у Троіце-Сергієвій лаврі в XV ст., київського майстра-золотаря Івана Равича (XV-XVIII ст.), а також рідкісні пам’ятки старовинного українського мистецтва – різьблений іконостас (складень) 1693 та 1702 року роботи харківського різьбяра ієрея Петра та інші.
Першоосновою для сакральної різьби була ікона, яка до України-Русі прийшла у XI ст. із Візантії і виготовляли її із м’яких видів каменю. На початку XV ст. стали використовувати деревину та кістку. Однак старовинні пам’ятки на релігійну тематику, що збереглися, свідчать про те, що вже в XII ст. візантійські майстри застосовували кістку і працювали в техніці барельєфу і горельєфу. В сюжетах візантійської різьби того часу майстри зображували в основному людські постаті, тварин та архітектуру. Мотиви орнаменту та елементи пейзажу практично не використовувались. У XVI ст. в Україні виникає так званий «міжнародний» ренесансний орнамент, поступово народжується і орнаментальний стиль українського барокко. Майстри мініатюрної різьби, як іконописці і гравери, також стали прикрашати свої твори рослинним орнаментом, органічно поєднуючи його з декором мініатюр.
Захопившись релігійною тематикою, Григорій Гусак почав ретельно вивчати історію християнства. Його цікавлять сюжети із житія святих, історичні особистості, такі, як Володимир Великий, Олександр Невський, Дмитро Солунський, Георгій Змієборець тощо.
Митець працює в техніках барельєфу, горельєфу, а також круглої скульптури, з різними матеріалами: каменем (віддає перевагу халцедонам), кісткою, деревом (переважно твердої породи – грушею), металом, мушлями. Використовує різні ювелірні техніки – кування, карбування, гравірування, лиття, а також сучасне 3D-моделювання. Вчителів у майстра, як таких, не було. Все осягав сам, своїм розумом, використовуючи будь-який, доступний йому, інформаційний матеріал, зібравши велику професійну бібліотеку. Спираючись на давні традиції, Григорій Миколайович іде своїм творчим шляхом, як це споконвіку робили талановиті народні майстри, які мали здібності вносити свою індивідуальність, власне авторське бачення навіть в запозичені сюжети чи орнаментальні композиції.
Він створює не тільки мініатюри, а й мікромініатюри.
Вирізьблюючи фігурки заввишки від 5-6 міліметрів, майстерно передає в них рух, складні ракурси, розміщує композиції на декількох планах, об’єднуючи зображення людей, тварин, архітектурних спуд, елементів природи, вирізує чіткі написи літерами заввишки всього 1,5-2 міліметри. Гусак досконало володіє мистецтвом втілення в деревині та кістці і камені форм людського тіла. В фігурах людей все досконало пророблено, бездоганно передано зачіску, характерні риси обличчя та постатей, драпірування одягу. Твори майстра вирізняються витонченістю техніки, ритмікою композиції.
Першою своєю серйозною роботою майстер вважає двохсторонній дерев’яний хрест із зображеннями православних свят. Поштовхом до його створення став хрест, якого було зроблено у XVI cт. майстром Амвросієм. Григорій витратив майже півроку на те, щоб виконати цю роботу.
Протягом 1990-х років майстер створює багато мініатюр за біблійними сюжетами спочатку з деревини (груши), кістки і каменю в техніці барельєфу і горельєфу, потім, використовуючи техніку литва із метала.
Привертають увагу мініатюри на тему «Різдва Христового», які мають декілька варіантів авторського бачення сюжету і виконані із груши, каменю і кістки. Такий підхід застосовується і для інших творів.
Образи Георгія Змієборця, Володимира Великого, Богородиці Державної майстер втілює не тільки в мініатюрах, а й скульптурних композиціях із димчастого кварцу та цитрину.
В скульптурній композиції «Богородиця Державна» образ Богородиці запозичено із канонічної ікони. Підставку створено із калканської яшми. Вона має прямокутну форму. В кожному куті зображено євангелістів зі своїми символами: Іоанна з орлом, Луку з биком, Марка зі левом, Матфея з ангелом. Всі фігури виконано в скульптурній техніці -- гліптики
з досконалою проробкою ликів та одягу.
Привертає увагу ікона «Про тебе радіє» з вісімнадцятьма клеймами за біблійними сюжетами із кістки в техніці барельєфу, які вмонтовано в дерев’яний різьблений кіот, прикрашений орнаментом із лози, листя та грон винограду.
Особливо слід відмітити ікону «Спас у силах» за сюжетом одного із кращих творів Андрія Рубльова. У XVI ст. вона стає на Русі найбільшою в храмовому іконостасі. В центрі ікони Спаситель оточений ангелами, силами небесними. Правою рукою Ісус традиційно благословляє людство. Лівою рукою Спаситель тримає розгорнуту книгу, яка вважається «Книгою Життя». Майстер виконав цей сюжет на чотирнадцятьох клеймах за бібліними сюжетами із цитрину, розміром 16х12 мм, що трохи більший, ніж сучасна десятикопійочна
монета.
Зав. відділу народного мистецтва Слобожанщини Харківського художнього музею
Євсєєва О.Є.