«Після бурі завжди настає тиша»

/від авторки/

Дитячий сміх, гарматний ґвалт та море,

Все разом у фантазіях живе.

І пальці грають музику мажорну,

Де після бурі тиша настає.

З арт-проєктом «Натхнення» в Харківському художньому музеї я співпрацюю з його заснування. Це дизайн-оформлення афіш та написання віршів до концертів. Незабаром в мене почали з’являтись музичні творіння, що прем’єрно були представлені та звучали в проєкті. Серед них: пісня «Я намалюю птаха», яку згодом було виконано у різних містах України, Італії та Німеччини; реп, присвячений рідному Харкову; колискова «Люлі-люлі, мій синочку» у виконанні Марини Захарової (Marinita); невеличкі театральні сценки та музичні флейтово-фортепіанні дуети з донькою Євгенією; авторські фортепіанні твори, обробки тощо.

2 березня 2022 року ми з сім’єю поїхали в смт Гути Богодухівського району, де прожили 9 місяців. Потім повернулись додому, в рідний Харків, де почали народжуватися перші твори циклу, а в жовтні 2023 року переїхали до Києва. Бурхливий творчій вайб столиці надихнув на написання музики. Створила низку невеличких фортепіанних п’єс та імпровізацій, з яких я і вирішила скласти концерт, бо саме у фортепіанній музиці втілились мої найглибші почуття. Так і народився цикл з 14 творів «Після бурі завжди настає тиша», як фортепіанні рефлексії сьогодення.

«Спочатку було море». Імпровізація народилась як гра з відео Балтійського моря, що знято Тетяною Главатською у Юрмалі, символічно відкриває цикл. Ще з дитинства я обожнювала поїздки до моря, пірнала, як рибка у воді, та уявляла, нібито все на світі зародилось із моря. Ця «гра з морем» для мене – туга за довоєнними морськими подорожами.
«Після бурі завжди настає тиша». Дилогія присвячена другові-музиканту, який на фронті боронить наші кордони. Коли народилась «Буря», його підрозділ приймав участь у надважких боях під Бахмутом, і ці події стали поштовхом до майже спонтанного народження цієї дилогії. Дякую за виконання блискучому піаністу Максимові Чубу, що не лише виконав «Бурю» у великій залі Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського, а втілив всі емоції і почуття.
«Потяг, відвези мене додому». П’єса народилась як реакція на повернення додому після 9 місяців життя в селі. Вона присвячена всім українцям, що втекли від війни, покинувши свої рідні оселі. Поклавши у свої валізи лише свої мирні сімейні спогади, вони більш за все мріють повернутись додому.
«Годинник» (поверни мені час) доповнює попередню п’єсу, бо це спогади про мирні часи. В кліпі використано малюнок Євгенії Литвиненко.
«Колись бурхливі хвилі були тихими». Музично-поетична композиція народилась під впливом новин про окупацію Маріуполя. Відеоматеріали, зняті неподалік від Маріуполю, надала Олена Мардер.

Колись бурхливі хвилі були тихими,

Співало море на ніч колискову.

По берегу ми бігали щасливими,

Як падали, так підіймались знову.

Колись бурхливі хвилі були тихими,

Нам білі чайки щастя закликали.

Злітали в небо високо над рифами,

Та на пісок вологий знов сідали.

«Ой ти, люлі люлі бай». Варіації на тему колискової, що записана Галиною Лук’янець та Дмитром Лебединським під час фольклорної експедиції у с. Софіївка Каховського району, Херсонської області 5 липня 1990 року. Цей твір втілює почуття, які відчуває кожна мама України, співаючи колискову своєму малюкові під час війни.
«PrayforOdesa» («Молитва за Одесу»). Музично-поетична композиція присвячена одному з моїх найулюбленіших міст України, яке зараз перебуває під постійними ворожими обстрілами.

О, море бурхливе, хвилясте із пристрастю шторму,

Взяло мої душу і серце з собою навік.

До тебе щоразу летіли ми всі, як додому,

Пірнали у твій нескінчений струменний потік.

О, море бурхливе, ти хвилями нас обіймало,

Ми, діти твої, по піску як до матінки йшли.

Ворожі ракети над нами літали, ти знаєш,

Коли нас не стало, ми попелом в тебе ввійшли.

Для ілюстрації цієї композиції я обрала фото своєї сестри, Світлани Полянської, бо воно відображає моє ставлення до моря.

«Усмішки з неба…». Маленька фантазія присвячена всім дітям, яких було вбито ворожими ракетами.
«Пліч о пліч». Імпровізація на теми популярної пісні Наомі Шемер «Yerushalayim Shel Zahav» (Золотий Єрусалим) та української народної пісні-гри «Подоляночка». В ізраїльській пісні зображена єврейська народна двотисячолітня туга за поверненням до Єрусаліму. В українській пісні-грі фігура кола символізує Сонце, а дівчина – Весну-Землю. Обидві пісні для мене мають життєстверджуючий сенс – поява країни та новий календарний цикл у природі. Саме ізраїльську та українські пісні я об’єднала разом, бо зараз в обох країнах іде війна. Малюнки до кліпу намалювали Євгенія Литвиненко (Україна) та Дінара Захарова (Ізраїль).
«Тримайся, рідний Харків» я написала з подумками про моє рідне прикордонне місто, яке майже постійно обстрілюється ворогом.
«На зустріч свободі» народилась після перегляду стрічки Франкліна Шеффнера «Метелик» з Стівом Макквіном та Дастіном Хоффманом у головних ролях. Основою сюжету став однойменний автобіографічний твір колишнього в’язня Анрі Шарр’єра, якого помилково засудили та відправили до найміцнішої в’язниці, з якої він все ж таки втік після багатьох невдалих спроб. Це історія жагучої волі до свободи та справедливості. Вона заграла для мене більш емоційними барвами на фоні боротьби України за свободу. В кліпі використано малюнок Євгенії Литвиненко.
«Нове життя». Спонтанна імпровізація присвячена всім українським діткам, народженим під час війни, та їхнім сміливим мамам.
«Світлі мрії». Україно-угорська фантазія, в якій звучать мотиви угорських пісень «Mária altatódal», «Kis kece lányom», та «Щедрика». Малюнки Євгенії Литвиненко. Ця композиція присвячена другові-музиканту з Угорщини, Ференцу Бернату, який з перших днів війни дуже багато допомагав біженцям з України в Угорщини. В кліпі використано малюнки Євгенії Литвиненко.
«Perpetuummobile» («Танок чайки»). Цей цикл символічно почався з моря та закінчується ним. Чайка була знята в Юрмалі Тетяною Главатською. В моїй уяві танок цієї чайки символізує perpetuum mobile – вічний двигун життя та руху. Цією спонтанною життєстверджуючою імпровізацією хочеться закінчити цикл.

Цим концертом я хочу висловити велику подяку Харківському художньому музею, що не втомлюється втілювати цікаві проєкти навіть під час війни. Бажаю «Натхненню» довгого існування, а його кураторці пані Ірині Сідельовій та авторці пані Олені Гончаровій сміливих проєктів.

З повагою, Ольга Криворукова.

Харківський художній музей

17.10.2024

Арт-проєкт

«Натхнення»

Концерт

«Після бурі завжди настає тиша..»

В концерті звучать фортепіанні твори

Ольги Криворукової.

Програма концерту