Майстри художньої кераміки Харкіщини
Серед великої кількості різноманітних видів творчості в українському народному мистецтві значне місце належить художній кераміці. Це дитяча народна глиняна іграшка, ліпний фігурний посуд і сюжетні композиції – те, що звичайно називають народною керамічною скульптурою.
Одним із кращих представників цього найцікавішого напрямку в народному гончарстві України є наш земляк, Федір Іванович Гнідий (1893-1980), уродженець м. Валки, що на Харківщині, заслужений майстер народної творчості України.
Народився Федір в сімˊї гончаря. Від батька перейняв захоплення ліпленням з керамічних глин, якими багата Валківщина. Став кустарем, потім працював в гончарні при цегляному заводі, робив різноманітний посуд і великі макітри. Але душа нудьгувала по чомусь іншому тому, що Федір Іванович належав до тієї категорії майстрів, яким раптом стає затісно в рамках традицій рідної місцевості і вони починають виготовляти речі досі небачені, стаючи по суті засновниками нових нюансів в традиції.
Відомість прийшла до Гнідого наприкінці 1940 років. Він приймав участь у багатьох виставках і фестивалях народної творчості. Його твори завжди приваблювали глядачів, що ставало поштовхом до пошуку нових рішень у творчості. Використовуючи традиційні особливості народного художнього гончарства Лівобережної України, Гнідий зберігає свій стиль, надає роботам тільки йому притаманну особливість. Навіть поливи у Федора Івановича були свої, авторські, одноколірні від зеленуватих і охристо-зелених до коричневих різної тональності.
Творчий доробок майстра дуже великий і різноманітний: це народна іграшка, твори дрібної скульптурної пластики анімалістичного характеру, великі барани і леви, що сидять, стоять, або сміються. Крім анімалістичних мотивів Гнідого приваблював декоративний посуд і композиції жанрового характеру.
Улюбленим видом гончарного посуду для Федіра були куманці. Робив він і дзбани різного розміру, вареничниці та інший посуд. Кожна посудина вирізняється розміром, формою, характером декору. Великі ємкості Федір Іванович любив прикрашати барельєфними, або горельєфними зображеннями декоративного чи сюжетного характеру. В якості плаского декору майстер використовував зображення колосків жита, пшениці, початків кукурудзи, або стручків гороху. Зˊявлялися дуже забавні твори, такі, як, посудини «Мішок зерна», «Горох» тощо. Привертає увагу дзбан «Хлібороб» - продовгуватий з масивною ліпною кришкою. Його стінки прикрашені горельєфним зображенням плугаря з одного боку і збирання врожаю з другого. Ручка-колосок на кришці оздоблена скульптурками двох качок. Крім того, тло посудини прикрашено пласким ліпним декором із колосків і рослинних елементів.
Довге і насичене різними подіями життя прожив Федір Іванович три війни, дві революції, тяжка праця. Але він не гаяв часу і знаходив можливість для творчості. Гнідий учасник вітчизняних і зарубіжних виставок. Його талант високо оцінений. Твори майстра неодноразово відзначалися дипломами й грамотами, публікувалися у пресі. Багато з них зберігаються в музеях України. 1967 року Гнідий отримав почесне звання « Заслужений майстер народної творчості УРСР». Нагороджений золотою медаллю на Всесоюзному фестивалі самодіяльного мистецтва у Москві і медаллю « За трудову відзнаку», у 1967,1970,1972 роках золотими медалями на фестивалях самодіяльного мистецтва УРСР. Пам’ять про нього увіковічено погруддям, яке встановлено на батьківщині майстра.
Ольга Євсєєва, завідувачка відділом народного мистецтва Слобожанщини ХХМ