Відділ Народного мистецтва Слобожанщини Харківського художнього музею має різноманітну, цікаву збірку творів майстрів народної картини. Серед них є представники наївного і самодіяльного мистецтва. Сучасний глядач не завжди розрізняє наївне і самодіяльне мистецтво. В мистецтвознавстві під терміном наїв прийнято розуміти творчість художників-аматорів. За висловами мистецтвознавців наївний художник вільний від всіляких навчених штампів, стереотипного мислення. Він відрізняється індивідуальним баченням, непередбачуваними рішеннями. Його художня мова – це мова гармонії людини і природи, людини і суспільства, щирий виплеск емоції. Наївне мистецтво несе в собі потужні почуття і енергетику. Тому глядач не поспішає залишати експозицію і уважно розглядає представлені твори.
Самодіяльний художник на відміну від наївного намагається малювати правильно. Його система світобачення не відрізняється від професіонала, але малювати як професіонал він не може, хоча і намагається.
Непрофесійне мистецтво відтворюється само по собі, завдяки тому, що в людині живе бажання до творчості.
Майстри народної картини – представники різних професій. У повсякденному житті найчастіше не мають ніякого відношення до сфери мистецтва і творять свої картини за покликом внутрішньої потреби у вільний від роботи час, заповнюючи своє дозвілля. Однак їм притаманні інтуїція творчого дійства, щирість, свіжість світосприйняття, особливий склад душі. На відміну від наївного художника, який виконує свої твори на випадковому матеріалі: папері, картоні, фанері, клейонці, склі, деревині тощо, самодіяльний - використовує полотно і також картон.
На перший погляд відсутність художньої освіти, інтуїтивне осягнення законів побудови експозиції і сполучення кольорів сприяють схожості творів художників-аматорів. Але це не зовсім так. Справа в тому, що творчість майстрів, які мешкають у містах, відчуває вплив професійного мистецтва. Це обумовлено бажанням майстрів опанувати закони перспективи, колористики та інших професійних тонкощів. Тому деякі з них закінчують курси образотворчого мистецтва, відвідують музеї, виставки образотворчого мистецтва, читають літературу. Проте, не всі використовують отриманні знання. Малюють за принципом – я так відчуваю. Однак, слід відмітити, що серед аматорів є велика кількість художників, які прагнуть наблизитися до професійного рівня виконання творів. Завдяки наполегливій праці, великому бажанню с часом їм це вдається тією чи іншою мірою. Проте є і ті, хто залишається на своїх позиціях, на своїй особливій картинці миру, стають наївними художниками і створюють “вічні цінності”.
Євсєєва О.Є. – Зав. відділу Народного мистецтва Слобожанщини ХХМ.