Любому Харкову присвячується. 2020

ХАРКІВ У ТВОРЧОСТІ ЮНИХ, МОЛОДИХ І ДОСВІДЧЕНИХ

За організаційної і творчої інспірації ШСТСН, учнівська молодь і викладачі мистецьких шкіл, спираючись на кращі традиції нашої художньої школи, передусім – графічні і пластичні, –демонструють свою любов до рідного міста, повільно доводячи, що ці традиції мають свій особливий вимір у роботах наших наймолодших колег та викладацької молоді, а також досвідчених навчителів – наставників своїх початківців, юних художників.

У фокусі мистецького бачення – натурна пам'ять, що через інтимне ставлення до теми звільняє «готові» образи міста від усталених штампів, хоча більшою мірою «дитячі» риси міста і базуються на пізнаваних архітектурних символах, за браком «високого професіоналізму» (бо усі ми лише на шляху до нього) натура, що пройшла крізь сито вражень та переживань, стає основою, з дорогоцінних зерен якої за допомогою вчителя початківець-мистець шукає і знаходить вправну композицію. Але не лише натура – багато чого постачає дитячій фантазії література, історичні оповідки, легендарні постаті Харкова, вкарбовані у його історію, міфологеми міста.

Між тим, важливим для учасників заходу було і вміння не втратити під час роботи внутрішню сюжетність композиції, тематичну загостреність мотиву, а також вирішити проблему передачі теперішнього і історичного часу буття міста в його різночасовій єдності та унікальності. Все це продемонстровано уповні і яскраво, різнобічно і майстерно.

Цікаво, що 2020-й приніс експонентам своєрідний паритет між ліноритом та аквареллю, гуашшю, акрилом і мішаною технікою. Утім, звісно, найбільші досягнення учасників виставки пов’язані з цією авторською графічною технікою – ліноритом. Це пояснюється тим, що лінорит передбачає виразність, лаконізм, узагальненість образу, відчутний лінійно-тональний контраст площин, різномасштабність фігур, що не зводяться до прозового стафажу, максимальну метафоричність обраного рішення.

За обсягом робіт, за оригінальністю рішень, за фаховим рівнем та вивільненим асоціюванням – тема рідного міста здобула якнайповнішого образного рішення. Учасники виставки продемонстрували не лише здобуті навички і індивідуальне розуміння засобів виразності графічних і пластичних технік, а, завдячуючи ним, оповіли про своє бачення Харкова, міста, яке ми «читаємо» через його живу історію, через минуле, спрямоване у майбутнє, через оптичні образи, що живляться потужним метафоризмом і творчими асоціаціями. Без них це був би лише натурний відбиток. Надає радості те, що нарешті і діти, творча молодь, і їх навчителі розуміють: «мистецтво не відтворює, а створює образи» буття людини і його середовища, і це розуміння отримало свого яскравого і цікавого вигляду.

Бажаємо учасникам виставки подальшого успіху на своєму творчому шляху, учням – впевненого фахового зростання, а викладачам – міцного ствердження власних творчих і педагогічних принципів у формовиявах художньої майстерності!

Олег Коваль, мистецтвознавець, лауреат премії імені І.Ю. Рєпіна, викладач-методист вищої категорії ХВФХК, член ХО НСХУ

Приємного перегляду на музейній сторінці facebook