_1315x0_de4.jpg)
ЛАСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТЕМАТИЧНА ГРАФІКА З ФОНДІВ ХХМ
- Теги: 2026
У світовій літературі, як у будівництві, є свої «довгобуди» — це твори, над якими автори працювали десятиліттями, шліфуючи кожен рядок. Німецький поет та мислитель Йоганн Гете писав трагедію «Фауст» 60 років і закінчив за кілька місяців до своєї смерті. Французький письменник Марсель Пруст довгий час творив цикл «У пошуках втраченого часу» (один з найдовших романів у світі складається з 7-ми частин).
Таким «довгобудом» в українській літературі минулого століття виглядає поема-симфонія Павла Тичини «Сковорода», над якою поет почав працювати у 1918-му. До кінця 1950-х він марив темою: вносив до поеми зміни, знову і знову повертався до неї, але так остаточно і не завершив.
Павло Тичина (1891-1967) (фото 2) створив новаторську поетичну форму поєднання слова і звуку — поему-симфонію. Нагадаємо, що симфонія — це найбільша форма серед оркестрової музики. Поема Тичини «Сковорода», як і симфонія, складається з 4-х частин: Allegro giocoso (весело, грайливо), Grave (поважно, урочисто), Risoluto (твердо, рішучо), Finale.
У колекції сучасної графіки ХХМ зберігаються кілька робіт художника Юрія Логвина (фото 3) до поеми «Сковорода». Юрій Григорович Логвин (1939-2019), український художник-графік та письменник, родом з Кременчука. Він виученик Київського художнього інституту (викладачі В.Касіян, Г.Якутович). Юрій Логвин двадцятирічним студентом видав дитячу книжку з власними ілюстраціями. Цікаво, що спочатку, 1970 року, він став членом Спілки письменників, а 1977 - Спілки художників УРСР.
На чорно-білій гравюрі у формі неправильного кола (іл.1) обличчям до глядача зображено мандрівного філософа, який грає на сопілці. П’ятеро селян присіли перепочити. Художник використав прийом антитези: елегійний вид озера, пишна рослинність і пагорби, вітрильники на воді ніби «протистоять» похилому дерев’яному хресту, на якому прибито цвяхом наказ про арешт, та важким, орнаментально трактованим хмарам, які тиснуть, скорочуючи простір. Додає відчуття тривоги солдат зі шпагою, який крадеться хащами. Вочевидь, йому доручено затримати «неблагонадійного» мислителя
Відомо, що Сковорода подорожував Європою у складі «Токайської комісії» для закупівлі вин. Достовірно відомо, що він був у Відні. Припустимо, що саме Відень середини ХVІІІ століття зображено на гравюрі. Отже, на площі європейського міста (іл.4) з гострими готичними будівлями розважається багатолюдний натовп. Городяни і ремісники прогулюються і танцюють. У центрі, за столом з наїдками і вином, зібралися гарно вбрані, в перуках, чоловіки. Вони підняли кубки, слухаючи черговий тост. Містичної настороженості додають дві деталі: по бруківці ліворуч прямує чорний кіт, а гравюру подано у вигляді неправильного, «тремтячого» овалу.
Батько художника, архітектор Григорій Логвин, мав великий вплив на світогляд сина. Можливо, синівська шана криється в ілюструванні новаторської поеми Павла Тичини про батьківського тезку – Григорія Сковороду. Твору масштабного, але багатозначно-незакінченого, як, власне, і той, кого світ так і не спіймав.