Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Музей працює в обмеженому режимі

КЛАСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ТЕМАТИЧНА ГРАФІКА З ФОНДІВ ХХМ

h

Старовинну «Думу про козака Голоту», в якій йдеться про історичні події другої половини XVI століття, присвячено боротьбі українського народу проти татарських нападників. В той час козаки активно заселяли землі у гирлі Дунаю. Козак Голота — особа не історична, це уособлення загального козацького спротиву проти загарбників. Серед промовистих козацьких прізвищ на кшталт Перебийніс, Швачка, Гостровух, прізвисько Голота означає біднота, сірома.

За сюжетом, в місті Килиї, в багатому будинку, сидить «татарин бородатий» і розмовляє з дружиною. Татарин хижий, несправедливий, його непривабливий портрет підкреслює риси зажерливого загарбника. Він каже дружині, що у чистім полі гуляє козак Голота. Татарин вирішує взяти його живцем у полон, щоб вихвалятися перед друзями, а козака продати на невільницькому ринку. Задля наживи татарин готовий ризикувати, тому швидко збирається і мчить у поле за козаком. Спочатку між ними відбувається розмова, з якої видно, що козак не злякався ворога. За розмовою слідує чесний поєдинок, і Голота вбиває татарина. Потім козак, забравши трофеї, зі славою повертається на Січ.

Козака названо Голотою, бо він бідний. Так, його одяг поношений, але це той випадок, коли увага до зовнішнього вигляду не є першорядною. Адже Голота має вороного коня і зброю на вагу золота. Козак — миролюбна людина, проте не знає страху, «не боїться ні вогню, ні меча, ні третього болота». А татарину народна дума видає нищівну характеристику — «бородатий та на розум небагатий». Він мріє заволодіти свободою українського воїна і нападає першим. Але Голота дає гідну відсіч супротивнику.

У колекції сучасної графіки ХХМ зберігається виразний рисунок до «Думи про козака Голоту» художника Михайла Дерегуса (1904-1997). Ретельно вивчивши варіанти фольклорного першоджерела, український графік зобразив фінал поєдинку. На рисунку наче розчинилися межі неба і землі. Немає жодної кольорової плями: тло роботи виконано в загрозливих сіро-чорних відтінках. Праворуч, біля степового валуна, обличчям до землі лежить тіло татарина. Це виглядає як заслужена «нагорода» для нападника. На вбитому масивний металевий шолом і лати. Чорні ворони кружляють над здобиччю. Білий кінь «переможця», вкритий дорогою попоною, втік.

На ретельно прописаному обличчі козака простежено емоційний стан воїна. В тексті козака Голоту часто порівнюють із вовком («на татарина скрива, як вовк, поглядає»). Але на рисунку Дерегуса нічого «вовчого» в образі козака немає. Навпаки, він не зловтішається, а з мовчазним філософським смутком дивиться на бездиханного ворога. У козака на рисунку виразні риси обличчя: чорні брови, орлиний ніс, скульптурно виточені вилиці, пишні вуса. Вуса — це ознака воїна, вони надають обличчю мужнього, навіть войовничого вигляду, тому лицарів-козаків важко уявити без вусів. На голові Голоти висока шапка, з-під якої видніється чуб. Голови та бороди запорожці голили, залишаючи тільки чуб, щоб таким чином відрізнятися від донських козаків. Таку «зачіску» заборонялося носити необстріляним козакам, боягузам, злодіям та брехунам, які ходили патлатими.

Лівою рукою Голота стримує вороного коня, який став на дибки від страху од мертвої людини. У правій руці вояк тримає кременевий козацький пістоль. Щодо стрілецької амуніції запорожців, то їх рушниці було оправлено сріблом, з насічками і черню на ложах на знак особливого ставлення до зброї. Сам постріл з пістоля козаки виконували, як правило, з однієї руки в різноманітних положеннях, включаючи і верхову їзду, як ось козак Голота на цьому рисунку.

Без сумніву, ця дума, завдяки вдачі головного героя, є відомою, починаючи з часів молодшого школярства.

j