КЛАСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ТЕМАТИЧНА ГРАФІКА З ФОНДІВ ХХМ
Український графік Валерій Володимирович Руденко, виученик Київського художнього інституту, взявся до ілюстрування твору 1966 року. Він створив до повісті серію з 34-х ілюстрацій. Митець використав техніку дереворит. Ця графічна техніка високого друку передбачає виконання малюнка на дошці з розпиленого поперек дерева. Більшість робіт з серії зберігається у Львівському національному літературно-меморіальному музеї «Дім Франка». Три роботи з серії знаходяться в колекції ХХМ.
На рисунку «Мирослава і ведмідь» (іл.1) зображено початок повісті, а саме епізод полювання. Тоді серед чоловіків, які вийшли на ведмедя, була присутня тільки одна жінка – донька боярина Тугара Вовка Мирослава. З дитинства Мирослава була байдужа до дівочих забаганок. Тугар Вовк виховав доньку-воїна. Приваблива дівоча зовнішність Мирослави поєднувалася з витривалістю та рішучими вчинками, яким могли позаздрити чоловіки. На рисунку художник зобразив вигини молодого тіла, розкішні коси, принадні риси обличчя. Разом з тим дівчина озброєна арсеналом завзятого мисливця. За поясом, що обвиває тонкий дівочий стан, гострий ніж у шкіряному чохлі та сагайдак зі стрілами. Над лютою ведмедицею, яка стала на задні лапи, Мирослава занесла бартку (бартка, або валашка, - традиційна сокирка горців з українських Карпат). Обізнаний читач знає: від лютого звіра Мирославу врятує коханий, Максим Беркут.
На рисунку «Суд» (іл.2) зібралися старійшини, щоб дати раду зухвалим вчинкам гордовитого боярина Тугара Вовка за його безкінечні утиски громади. Поважні сивобороді чоловіки з мудрими обличчями вимушено слухають вказівки від слуги боярина. Художник зобразив старійшин міцними, красиво вдягненими, без натяку на згорбленість, присутню людям поважного віку.
Розглянемо третій рисунок «Нашестя монголів» (іл.3). Перед нашестям монголів знахар Захар Беркут бачив пророчий сон. Події розгорталися швидко: боярин Тугар Вовк, задля гарантій власної безпеки, зрадив громаду, а Максим Беркут, син старійшини, потрапив в полон до монголів. На рисунку зображено навалу монголів під проводом хана Бурунди. Озброєне до зубів військо на тлі пекельного вогняного марева виглядає суцільною стіною. Прикутий Максим у традиційному одязі та черевиках-постолах суворо спостерігає за чужинцями. З повісті відомо, що обидва Беркути – батько та син – до кінця залишилися вірними громаді, тому так ретельно художник подав мужні риси кремезного героя: густі зведені брови, рельєфні вилиці, чеканний профіль. Монголи ще не знають, що село Тухля спустошене і затоплене водою, а сміливі тухольці невдовзі оточать та винищать загарбників.
Цікавим фактом виглядає вік обох митців. На момент видання твору Франку було 27 років. Графік Руденко створив серію ілюстрацій у 24 роки! Щиро радимо переглянути дві екранізації повісті Франка «Захар Беркут». Першу, 1971 року, яку знято на кіностудії імені О. Довженка (режисер Л.Осика). І новітню версію, українсько-американський історичний екшен 2019 року.