Класики української літератури. Тематична графіка фондів ХХМ
Так сталося, що класика української літератури Івана Франка українці згадують щодня: саме його, високочолого вусаня з трохи засмученими очима зображено на 20-гривневій купюрі. Навчені в школі, ми пам’ятаємо біографічні відомості про Іван Франка, письменника і людину, яка створила себе сама (справжній self-made-man). Син коваля, який рано осиротів, він здобув університетську освіту, знав десяток іноземних мов. Його творчий спадок є величезним, більше ста томів. Закоханий у вишиванку, яку полюбив змалку, в дорослому віці Франко поєднав вишиту українську сорочку з європейським костюмом-трійкою, започаткувавши своєрідний модний бренд. Його, єдиного з українських письменників того часу, було номіновано на Нобелівську премію з літератури. Обізнані читачі, пам’ятаючи, що Шевченко - Кобзар, обов’язково згадають, що Франко - Каменяр, процитувавши при цьому заклик поета: «Лупайте сю скалу!»
Харківські художники Любов Джолос та Євген Соловйов, відомі графіки-станковісти та ілюстратори книжок для дітей, 1957 року оформили книгу І.Франка «Коли ще звірі говорили». Мистецтвознавиця Т.Павлова пише: «Художники йшли шляхом виявлення образної суті казок письменника. Книгу щедро оздоблено ілюстраціями, заставками, кінцівками, буквицями. Саме в них вселився веселий, гротесковий дух казок І.Франка». Для ілюстрування було обрано техніку акварелі, якою подружжя майстерно володіло. Акварель вважають найскладнішою технікою за непередбачуваність, адже після висихання фарб неможливо виправити помилки, якщо вони були. Ілюстрації з успіхом друкувалися в країні і за кордоном. У колекції ХХМ знаходяться малюнки до двох казок з книги – «Лисичка-черничка» та «Ворони і Сови».
Сюжет казки Івана Франка «Лисичка-черничка» є повчальним: Лисиця, що постаріла, задля легкої поживи вирішила стати «черницею». Підступна хитрунка заманила на «сповідь» Півника, Голуба та Селезня. Після надуманих гріхів «черничка» винесла їм вирок: зжерла двох персонажів – Півника та Голуба. Однак, Селезень виявився спритнішим, обдурив-таки руду, виманив її з нори, де в неї одразу поцілив Стрілець – єдина людина в казці. Зло було покарано!
На яскравому акварельному малюнку Любові Джолос та Євгена Соловйова Лисиця саме після «сповіді» вибралася з нори і тепер жадібно ковтає воду з глека. У казці, як пам’ятаємо, Лисиця була вбрана в чернечий смиренний одяг, а на малюнку вона в красивому гуцульському вбранні. На ній, як на модній молодиці, довга лляна сорочка, теплий гуцульський кептарик-безрукавка, облямований чорним хутром та оздоблений вишивкою з червоними ружами. Смугасту спідницю-запаску підперізує традиційний червоний пояс-крайка з китицями. На малюнку сонця не видно, а все зображення праворуч здається залитим сонячним сяйвом. Художники «обіграли» і вік Лисиці – аж ніяк не застарий, скоріше, це фасониста жіночка-гуцулка, хіба що без чобіток на підборах. Портрет хитрунки доповнюють промовисті деталі: пишний рудий хвіст, нагострені вуха, розкосі очі. На передньому плані кошик з лисиччиними лахами. На другому плані у зеленаво-коричневих тонах зображено хащі, оголене дерево та невисока гора.У казці «Ворони і Сови» йдеться про безкінечні чвари і ворожнечу, які точилися між птахами. На малюнку художники зобразили «нараду», де сови і ворона обговорюють своє співіснування. Світить повний місяць, на оголеному дереві сидять сови і споглядають зверху на ворону. Прагнучи точної психологічної характеристики персонажів, художники зуміли віднайти лаконічну форму, що розкриває характер твору. Митцям вдалося передати в округлих совиних очах пихатість і здивування. Акварельна техніка, з її особливістю прозорої невагомості фарбових шарів, дала змогу художникам майстерно зобразити загадкове місячне сяйво, блискіт совиного пір’я, скуйовдженість нещасного одинокого крука.
Іван Франко у книзі «Коли ще звірі говорили» адаптував для українського читача сюжети казок народів світу, а художники Любов Джолос і Євген Соловйов стали уважними інтерпретаторами літературного матеріалу Шановні друзі, бажаємо вам поринути у талановитий світ літератора та художників-ілюстраторів його мудрих казок.
