Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Пн–Нд з 10:00 до 17:40 Вт — вихідний

Ілля Лучковський

Ілля Лучковський

В межах проєкту «Художники-ювіляри» представляємо допис до 85-річчя від дня народження І.Я.Лучковського, мистецтвознавця, графіка, колекціонера (5.04.1937 – 14.03.2022).

 

Проходит всё… Тут нечему дивиться.

И пыл страстей с годами охладится,

Изменятся желанья, мысли, чувства.

Все преходяще — вечно лишь искусство.

(І.Я. Лучковський)

 

 


Ілля Лучковський народився у Харкові. Закінчив Харківський інститут інженерів залізничного будівництва (1954–1959). З 1960 року працював у харківському «ПромбудНДІпроект», де багато років завідував лабораторією фундаментів та підземних споруд. У 1968 Лучковський захистив кандидатську, а у 2001 – докторську дисертації. Коло наукових інтересів: геотехніка, конструкції підземних споруд. Заслужений діяч науки та техніки України (2011). Ілля Лучковський – автор понад 300 публікацій у галузі будівництва, в т.ч. трьох монографій, а також 50 винаходів. Але широкому колу поціновувачів мистецтва Лучковський відомий як колекціонер та художник. Йому належить близько 40 статей у галузі образотворчого мистецтва, у т. ч. три альбоми за матеріалами власної колекції.

«Дитинство моє пройшло в Харкові, на вулиці Каплунівській, – згадував Ілля Якович, – якраз навпроти Художнього інституту. Можливо, тому все життя малював та дружив із художниками. Так вийшло, що професійним художником я не став, але любов до живопису збереглася на все життя. Помалу малював, збирав альбоми. І ось, року в сімдесятому, мій знайомий, чудовий аквареліст Сергій Луньов каже: «Іллюша, вистачить гаяти час. Дивись, скільки гине робіт. Йдуть художники, а з ними та їхні твори. Потрібно розшукувати їх та зберігати. Адже там є справжні шедеври…» Я твердо вирішив, що якщо вже збирати картини, то лише вітчизняних художників, чиї роботи ще зберігаються в майстернях та сім'ях. Наприклад, підняти пласти 1910—1930 років, найцікавіші, мій погляд, роки становлення вітчизняного живопису, які не мають аналогів за кордоном».

Збирати колекцію Лучковський почав із 1972 року. Сьогодні його зібрання живопису та графіки XX століття є одним із найбільших в Україні та містить твори високого художнього рівня. Колекція має особливий культурно-мистецький та історичний статус, вона включає велику кількість робіт, які вже стали раритетними. Багато творів із колекції Лучковського експонувалися за кордоном: в Італії, Франції, Росії, Польщі, Німеччині, США. Неодноразово вони були представлені й у залах Харківського художнього музею.

Зацікавленість пошуками художників-авангардистів, постійне вивчення власної колекції та широка ерудиція у питаннях мистецтва спонукали й самого Іллю Яковича звернутися до творчості. У його роботах самобутньо синтезуються принципи західноєвропейського, вітчизняного мистецтва ХХ століття та власні авторські пошуки мистецької мови. Вони пов'язані з його розумінням кольору, руху, оптичних ефектів як вченого. Художник використовував калейдоскопічні комбінації, а замість зображення реальних фігур - геометризовані форми, за допомогою лінії та кольору створював оптичні ілюзії. Лучковський постійно експериментував, ускладнюючи від циклу до циклу зміст та структуру своїх робіт. Ці твори мають власну естетичну цінність: вони декоративні, у їх пластичному ладі присутній ритм сучасності.