1 квітня виповнилось 100 років від дня народження Галини Андріївни Фісан - художниці театру, майстрині сценографії, мистецтвознавиці. Півстоліття вона працювала в ХХМ, була заступником директора з наукової роботи. Як і людей її покоління, "обпалених війною", її відзначала чесність і відповідальність, любов до життя у всіх його проявах, водночас професійна вимогливість до себе і підлеглих.
Галина Андріївни Фісан. Кольорова реконструкція за допомогою штучного інтелекту
Як музейниця-дослідниця, зробила багато для вивчення, атрибуції та уточнення каталожних даних творів із колекції Г. Нарбута і П. Мартиновича, скрупульозно і уважно вивчаючи доступний матеріал. Була автором статей про творчу діяльність своїх сучасників, в яких навчалась - Д. Овчаренка та відомих майстрів В.Мироненка, В.Петрова, М.Работягова, з якими підтримувала людські та творчі стосунки.
Мала бездоганний смак виставкового експозитора, де поєднались навички художника-сценографа і внутрішня естетична культура. Це були справжні майстер-класи для тодішніх молодих співробітників музею. Стриманість і строгість її поведінки, без приниження гідності колег, органічно було поєднано із справжньою жіночністю, зовнішньою вродою і поставою.
Протягом всього життя вона була вірним другом і помічником свого чоловіка, народного художника України Л.С.Братченка, справжньою берегинею свого родинного вогнища, люблячою дружиною, матір'ю і бабусею.
Ескіз декорацій Галини Андріївни Фісан
Як всі люди її покоління, уміла цінувати прості радощі життя, була доброю і гостинною господинею, дбала про те, щоб музей був затишним і гостинним домом для всіх. Саме цими рисами вона наділяла і своїх оперних героїнь: "Іоланту", "Франческу Да Ріміні" П.Чайковського, "Чіо-Чіо-Сан" Дж. Пуччіні, "Мавку" з "Лісової пісні" М. Скорульського, героїнь драматургії українських класиків І.Тобілевича і М.Старицького.За її участі було здійснено більше 40 постановок в різних театрах Харкова, Запоріжжя, Севастополя.Підсумком її науково-дослідницької музейної діяльності стала солідна монографія "Харьковские вернисажи" (2004), в яку увійшли вже вищезазначені теми, а також цікаві дослідження, пов'язані з історією формування та атрибуції зібрання ХХМ: "Твори Рєпіна в ХХМ", "Історія харківської художньої колекції", "Сторінки історії ХХМ. 1944-1970 роки".Сьогодні музейні співробітники, кому пощастило брати уроки професійної майстерності у Галини Андріївни, по-справжньому оцінили їх значимість і важливість, за що висловлюємо свою глибоку вдячність і повагу.Світла пам'ять Вам, Галино Андріївно, одній із когорти інтелігентів-шестидесятників, завдяки яким наші музейники отримали заряд духовності і служіння прекрасному, який наснажує нас і нині, незважаючи на реалії сьогодення.