Естетичний клуб за інтересами «Фермата»

16 грудня, наприкінці непростого 2020 року, світ відзначить 250-річчя з дня народження великого німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Сенс його недовгого, у 56 років, але буремного життя – боротьба людини: із власною долею, з собою, з обставинами. Бетховен народився у Бонні 1770 року, в родині з фламандським корінням: про це свідчить «ван» перед прізвищем. Дитиною навчився грі на фортепіано, органі, скрипці, з 12 років почав писати музичні твори. 17-річним зустрівся з обожнюваним Моцартом, а з 22 років назавжди оселився у місті свого кумира - Відні. Бетховен, від природи привабливий, майже не приділяв уваги зовнішньому вигляду і до того ж мав важкий характер. Серед його улюблених письменників був «великий сліпий» - Гомер. Бетховен не знав, що стане «великим глухим», адже з 27 років фатально втрачав слух.

Митець подарував людству більш 240 творів. Симфонія № 5, один із символів класичної музики, написана 35-річним композитором, із головним мотивом першої частини: «Так судьба стучится в дверь». 1809 року Бетховен написав присвяту до симфонії – графу Розумовському. Історія їх знайомства цікава. Граф, пізніше світлійший князь, Андрій Кирилович Розумовський (1752-1836) народився у місті Глухів і був найулюбленішим сином останнього гетьмана Запорізького війська Кирила Розумовського від шлюбу з Катериною Наришкіною. Андрій Розумовський, який служив послом Росії в Австрії, всіляко плекав своє історичне коріння. Бетховен відвідував віденські посольські вечори, на яких щиро захоплювався мелодійною красою української музики. Коли Андрій Розумовський замовив Бетховену три квартети, композитор порадував шанованого дипломата використаними мелодіями українських народних пісень: «Ой, надворі метелиця», «Од Києва до Лубен», «Їхав козак за Дунай», «Одна гора високая». Мелодії козацьких пісень, почуті на вечорах у Розумовського, також є в заключній частині знаменитої «Апасіонати» і Дев’ятій симфонії.

Коли почали масово з’являтися мобільні телефони, найпопулярнішим для рінгтонів композитором став Моцарт. Але телефони у всьому світі «грають» і романтичною «Лунною сонатою», тендітно-вишуканою «К Элизе», написаними Бетховеном, який, до речі, ніколи не був одруженим, але майже завжди закоханим. Фрагмент останньої, Дев’ятої («Хоральної») симфонії Бетховена «Ода к радости», став гімном Євросоюзу.

Відомо, що Бетховен був хорошим педагогом, і серед його учнів багато талановитих європейських музикантів. Музичних шкіл імені великого композитора багато. Не став виключенням і Харків, де знають і цінують творчість Бетховена. Дитяча музична школа №1, яка в наступному році святкуватиме своє століття, носить ім’я великого композитора. Сімнадцять років поспіль у школі проводиться дитячий Бетховенський конкурс на краще виконання його творів. За цей час конкурс, який збирає більш 300 учасників, набув статус всеукраїнського.

До 250-річного ювілею славетного музиканта вихованці ДМШ №1 ім. Бетховена та ДМШ №12 ім. К.Шульженко приготували святковий концерт, який ви наразі можете послухати (посилання нижче):