До дня народження Олексія Миколайовича Бекетова
Творча особистість відомого в Україні та за її межами архітектора Олексія Миколайовича Бекетова добре знана і шанована в ХХМ. Будівля, в якій з 1943 року знаходиться музей, спроєктована архітектором і зведена 1914 року. Також колекція живописних і графічних творів майстра (23 роботи) передана свого часу його родиною.
У центральному приміщенні музею знаходиться інформаційна дошка з описом будівлі та світлинами архітектора з його особистого архіву, яка завжди викликає інтерес у відвідувачів. Безумовно, найбільш значну частину мистецького доробку Бекетова склали пейзажі Криму, де він мав дачу в Алушті й займався архітектурною практикою. Крим переживав тоді будівельний бум: на південному березі з'являється низка великокнязівських палаців та кліматичних санаторіїв, участь у будівництві яких брав Бекетов.
Погляд будівничого відчутно у певній конструктивності пейзажів, своєрідній "рослинній архітектурі" природи, де роль стилів відіграють породи дерев. Лаковану зелень кипарисів, схожих на доричні колони, доповнено в багатьох етюдах рослинами під час цвітіння, кущами, плющем. Краса рослин і квітів, стилізована декоративним чуттям художника-архітектора, у творчості Бекетова також перетворилась на вишукані ліпні фасади будинків та оздоблення інтер'єрів.
У колекції ХХМ є кілька малюнків кропиви, гліцинії, барвінку, павлонії, призначених для скульптурного декору архітектурних споруд того часу.
У пейзажах Бекетова нема зображень людей, але скрізь є сліди їх присутності. На другому плані безкрайнього морського простору дуже часто видно вітрильник, біля берега турецький баркас або шлюпку, нехитре пристосування для ловлі кефалі. Фахівці вважають, що головними героями ціх краєвидів є глядачі, які мають відчути, що вони знаходяться в Криму, переживаючи відчуття краси, зітканої з шуму моря, запахів квітучих дерев, трави і листя.
Цей же погляд на зображувану природу, як куточок земного раю, можна бачити і в пейзажах, написаних на Слобожанщині, зокрема в Мерефі й Південному.
Живописом Бекетов займався до останніх днів свого життя, зберігаючи міцність руки, молоде відчуття світу і природи та оптимізм. У Харкові збереглося більше 40 бекетівських споруд, якими пишаються харків'яни, вважаючи себе багатими спадкоємцями видатного будівничого та художника.