До дня народження Айвазовського Івана Костянтиновича

• Теги: 2023, новини, художники ювіляри

«З наших … художників еллінським характером відзначаються Айвазовський, Верещагін і Семирадський»

І.Рєпін 

Автопортрет. 1874 Полотно, олія. 74 × 58 см Уффіці, Флоренція

 Харків’яни можуть пишатися, що із цієї «компанії» двоє майстрів тісно пов’язані з Харковом – Айвазовський і Семирадський. Рєпін, як завжди точний і влучний у своїх оцінках, дійсно мав рацію – уславлений мариніст, як писали про нього, «могутній цар стихії моря, захоплений його поет», підтвердив своїм життям і творчістю «еллінський характер», де широта натури художника виявилась не тільки в творчості, а й відданому служінні рідній Феодосії і своєму краю. Ледь не першим з художників у тодішній Російській імперії він заснував у місті картинну галерею (1880), першу в Криму художню школу-майстерню (1885), збудував нове приміщення для Археологічного музею. Його громадянська і підприємницька позиція сприяли побудові в Феодосії торгового порту, залізниці і водогону. За хрестоматійним глянцем майстра, обласканого неймовірною славою, популярністю, почестями і званнями, проглядають риси людини, здатної на несподівані, глибоко людяні вчинки.

Вид на Амстердам. 1854. Полотно, олія. 59,5 х 84,8 см. Харківський художній музей 

В «Далекому близькому» Рєпін згадував, як Айвазовський, що багато чув про майстрів чугуївської художньої школи, спеціально приїхав до міста, і подарував свої пензлі Леонтію Персанову, як називав його Рєпін, «Рафаелю Чугуєва» – на ознаку захоплення його творами. Під час Кримської війни 1854-55 років Айвазовський живе у Харкові, влаштовує виставки на користь поранених (у нашому місті знаходився лазарет, де їх лікували), часто виїжджав на театр воєнних дій до Севастополя, де працював як художник. Твори майстра, що належать ХХМ – «Ніч в Амальфі», «Після бурі», «Вид Амстердама», «Венеція з боку Лідо» було написано в Харкові за враженнями від подорожей Європою у 1840-і роки під час пенсіонерської поїздки як золотомедаліста Академії мистецтв. Ці марини було придбано безпосередньо у живописця харківським колекціонером А.Алфьоровим і згодом передано Музею харківського університету, а з часом успадковано ХХМ. Картини «Гурзуф» і «Ніч в Алупці» надійшли до колекції музею пізніше. Ці роботи є досить різними за настроєм і колоритом, характером морської стихії, де визначну роль відіграли абсолютна зорова пам’ять художника, бездоганна живописна майстерність.

Гурзуф. 1859 Полотно, олія. 64,5 × 95,5 см Харківський художній музей

Графічні роботи художника в основному, за винятком аркушів «Загибель англійського флоту під Балаклавою» і «Морський пейзаж з парусником» (1855) було виконано у 1870-80 роки. Їх присвячено одній з улюблених тем художника – вітрильникам, на морі або на рейді. Їх позначено витонченістю виконання, дещо ностальгійною ноткою за улюбленим вітрильним флотом, що відходив у минуле. Крім морських краєвидів, художник часто звертався до зображення природи та побуту України, яку добре знав і любив. Це відомі картини «Чумаки в степу вночі», «Очерет на Дніпрі». «Під час жнив на Україні», «Весілля на Україні» та інші. У 1880-і роки Айвазовський ще двічі побував у Харкові з виставками своїх творів, знову ж таки, з притаманною йому щедрістю, віддавши виручені кошти на користь нужденних. Тоді ж світлий і благородний образ маестро відзняв у своїй фотомайстерні Альфред Федецький, нині ця портретна світлина є добре відомою в особистій іконографії майстра. Життя Айвазовського помістилось практично в усе ХІХ століття. Зазнавав змін характер творчості, образно-стилістичні риси, але незмінним залишалась майстерність найвищого ґатунку, що стала легендарною ще за життя – від швидкості виконання картини до знаменитого «бігунка» – прийому, як стверджують фахівці, до цього часу недоступного копіювальникам.