Щороку це свято в музеї відзначалось різноманітними заходами, серед яких – тематична екскурсія «Музейні історії кохання» постійною експозицією музею. Сьогодні пропонуємо пригадати одне з яскравих полотен, присвячених темі кохання, яке жодного разу не оминали увагою під час екскурсій у цей день – морський пейзаж славетного І.Айвазовського «Венеція з боку Лідо». Краєвид, натхненний настроєм ідилії, зітканий з ніжних тремтливих тонів неба і майже непорушної водної гладі, по якій пливе гондола. В ній чоловік і жінка. «Удвох, і не разом» – він щось малює в маленькому альбомі, вона опустила руку за борт, в «прохладные струи». Сторінки біографії Айвазовського підказали: це сам маестро з коханою (на той час!) жінкою, знаменитою танцівницею Марією Тальоні. Сторінки не тільки чудово написаної, а й надзвичайно інформативної повісті Тараса Шевченка «Художник» дали яскраву, з гумором, цікавими деталями, характеристику цієї талановитої жінки, знаменитої танцівниці, що гастролювала в Петербурзі, захоплюючи публіку темпераментом виконання. Тут, у Венеції, під час тріумфальної подорожі художника європейськими країнами, поцінування його таланту місцевими академіями мистецтв, Айвазовський зустрівся знову з Тальоні. Почуття спалахнули.. і згасли, тому і такою красномовною є пози обох – у човні, під час прогулянки: «і удвох, і не разом».