Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Пн–Нд з 10:00 до 17:40 Вт — вихідний

Бурлаки або Запорожці?

Бурлаки або Запорожці?

Назви багатьох українських міст, де щодня точаться бойові дії підступної війни, розв’язаної російським імперіалізмом проти суверенної держави Україна, для працівника музею пов’язані зі сторінками історії образотворчого мистецтва.

З початку наглого військового вторгнення РФ в нашу країну, у скупих інформаційних звітах часто фігурувала назва міста Чугуїв. Небагато хто з харків’ян до війни був обізнаний в тому, що в Чугуєві знаходиться військова частина, військове училище і летовище. І, навпаки, мало хто не знав, що привітне квітуче містечко Харківщини – це батьківщина великого російського художника Іллі Рєпіна. Тупі скалозуби віддають накази обстрілювати місто, в якому ми, українці, зберігали і підносили на всіх рівнях пам'ять про їх видатного співвітчизника. Тим, хто не розуміє, що відбувається, пояснюємо на конкретному прикладі. Солдати РФ прийшли в Україну убивати українців, які зберігають російську культурну спадщину, адже Ілля Рєпін – це вагома частина цієї спадщини.

Осмислюючи твори художника, бачимо, що він інтуїтивно відчував варварську суть московитів, про що наче і попереджав свою українську батьківщину. З початку війни інтернет облетіло дотепне порівняння двох хрестоматійно-відомих творів Рєпіна, а саме картини «Бурлаки на Волзі» (1870-1873. Державний Російській музей. Санкт-Петербург) і «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1887-1896. Харківський художній музей). Без зайвих пояснень зрозуміло, що обидва полотна представляють узагальні образи представників народу. Але хто візьме на себе сміливість стверджувати, що це один народ? Проаналізуймо на емоційному рівні, притаманному кожному глядачеві, типаж бурлаків. З одинадцяти лише один викликає почуття, подібне до симпатії, але точніше, не симпатії, а співчуття. Ви легко визначите цього, одненького, в тупій, насторожено-підступній, відкрито-агресивній біомасі. Його постать Рєпін яскраво, як майстер блискуче умів це робити, виділив світлом. Цікавим є факт, що у Европі, де картину 1873 року було представлено на Всесвітній виставці, її прозорливо сприйняли як таку, що «насправді розкриває горизонти на російський народ». Европа вже тоді відчула ці криваві горизонти.

 Ілля Рєпін
Запорожці пишуть листа турецькому султану. 1887-1896
 

А тепер звернімося до наших «Запорожців». Про героїв свого полотна автор писав: «ніхто у всьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності і братерства, як козаки». Ми ще неодноразово будемо звертатися у своїх постах до цієї картини Рєпіна з колекції Харківського художнього музею, бо в часи національно – визвольної війни України тема Свободи і Героїв, які Свободу здобували та здобувають у теперішні воєнні часи, звучить надзвичайно актуально. В «Запорожцях» ми відчуваємо справжній голос художника , «пам'ять хохляцької крові », крові предків, якою була полита і в ці страшні дні зрошується земля української батьківщини художника.

Після ракетного удару РФ по центру Харкова 1 березня 2022 року в Харківському художньому музеї українські музейники і харківські волонтери закривали фанерою вибиті ударною хвилею вікна у Рєпінському залі, рятуючи полотно російського художника від обстрілів шаленої армії його співвітчизників.

Н.Титаренко