Рубрика «Художники-ювіляри» представляє публікацію до 185-річчя від дня народження одного з найталановитіших майстрів українського і російського пейзажу А.Куїнджі.
Український і російський живописець, пейзажист Архип Іванович Куїнджі народився 27 січня 1842 року в Маріуполі в кварталі Карасу, в сім'ї бідного шевця-грека. Навчався головним чином самостійно. 1870 року отримав звання некласного художника, і з третьої спроби став вільним слухачем Імператорської Академії мистецтв. Член ТПВХ (1875-1879). Був керівником пейзажного класу (1894-1897). Із його майстерні вийшли такі відомі художники як М.Реріх, О.Рилов, К.Богаєвський, Є.Столиця, харків’янин В.Зарубін.
Пройшовши великим творчим шляхом А.І.Куїнджі знайшов своє особливе місце в пейзажному живопису. У ранній період художньої діяльності мистець відчув на собі вплив І.К.Айвазовського. В середині 1870-х в роботах автора спостерігається характерна для передвижників соціальна спрямованість, насиченість пейзажів побутовими сценами. Але поступово жанрові мотиви поступилися ефектним композиційним прийомам, складним світловим рішенням. Природа півдня України з притаманними їй сонячним і місячним освітленням вплинула на формування подальших художніх смаків мистця. Під пензлем автора місячне сяйво надавало чарівності, таємничості звичайному куточку українського села, берегам Дніпра, від яскравого літнього сонця усе навколо ставало радісним і сяючим. У пізніх творах майстра посилюються риси декоративізму, насиченості колориту. Прагнучи повніше передати душу, поезію природи, художник влучно знаходив найбільш виразний за освітленням її стан, постійно експериментував, використовуючи у своїх картинах новітні відкриття фізики і хімії. Творчі знахідки А.І.Куїнджі у живопису відкрили значні перспективи для мистецтва майбутнього, таких його течій як символізм, експресіонізм, примітивізм, фовізм.