Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Пн–Нд з 10:00 до 17:40 Вт — вихідний

Вінок  пам'яті – Будянському фаянсу

Вінок пам'яті – Будянському фаянсу

Два потужних вибухи, що пролунали 02.11.2021 року в смт.Буди відгукнулися в моєму серці справжнім болем і сколихнули спомини про колишню славу БУДЯНСЬКОГО ФАЯНСА, який унікальною яскравою сторінкою увійшов в історію українського мистецтва.

Вогонь, дим і пил від вибухів, руйнуючих виробничі приміщення, поставили крапку, точніше - чорну пляму на наївних сподіваннях щодо відродження – хоча б частково! – виробництва фаянсу.

Будянський фаянс відійшов у минуле. Хоча я впевнена в тому, що й сьогодні в домівках багатьох харків’ян зберіглися вироби фаянсового гіганта. Мені спало на думку започаткувати інтерактивний проєкт ВІНОК ПАМЯТІ – БУДЯНСЬКОМУ ФАЯНСУ. Давайте сплітати цей вінок разом!

Ми будемо розміщати на музейних сторінках пости, що поетапно розкриватимуть історію заводу, розповіді про унікальних майстрів фаянсу, які створили його неповторну стилістику, з радістю будемо публікувати ваші спомини і розповіді про будянський фаянс, розміщувати зображення фаянсових виробів, що зберіглися у вас.

Долучайтеся до проєкту!

Почнемо з об’єктивних енциклопедичних відомостей про завод, а далі цю конструкцію будемо наповнювати цікавими подробицями і деталями.

Будянський фаянсовий завод був найкрупнішим підприємством фарфоро-фаянсовой промисловості України. Його засновано 1887 р. М.С.Кузнєцовим як фарфоро-фаянсова фабрика. Офіційне відкриття відбулося 1888 р. Від 1890 р. підприємство перебувало у складі фарфоро-фаянсового концерну «Т-во М.С.Кузнєцова». Протягом 1894-1904 рр. на фабриці виготовлявся також фарфор. Декор вирізнявся високою технологічною якістю, в художньому плані – еклектичний: переважали неоромантичні імпровізації за мотивами стилів рококо, ампіру, найбільш виразні вироби в стилі модерн (техніки: друк, деколь, аерограф). Продукцію реалізовували в Києві, Харкові, Одесі, Москві, С.-Петербурзі, Ризі, Варшаві. Фабрика утримувала в Будах лікарню, училище, церкву. Від 1919 р. – Будянський фаянсовий завод «Серп і молот». У 1920х – 30х роках застосовували сюжетні розписи агітаційного характеру. Стилістика декору узагальненими конструктивними формами була наближена до пошуків українського авангарду. Під час Другої світової війни завод зазнав руйнувань. 1951 р. – виробництво відновлено, 1953 р. організовано творчу лабораторію. У 1950-х роках розпис деталізований, здійснений у традиціях станкового живопису. У 1970х-80х рр. завод був найбільшим виробником фаянсового посуду в Україні (34% загального випуску фаянсу в СРСР).

Від другої пол.1950х-80х роках художники лабораторії: Р.Вакула, Г.Кломбицька, М.Ніколаєв, Б.Пянида, О.Рибіна-Конарєва, І.Сень, Г.Чернова –застосовуючи нові технології розпису солями металів у поєднанні з підглазурними фарбами, досягли гармонійного співвідношення кольорів, органічно поєднуючи рослинні, сюжетні мотиви декору з м’якими округлими формами виробів. В ці роки будянська продукція набуває своєї неповторної стилістики. Художні зразки стають еталонами масового виробництва. Творчі пошуки молодшого покоління будянських майстрів: В.Родіонової, Ю.Пяниди, В.Сідак, Л.Антонової – пов’язані з посиленням живописних ефектів, подальшим розширенням можливостей сюжетного декоративного розпису, прагненням до сучасного синтезу класичних форм і декору. Продукція активно експортується, експонується на міжнародних промислових виставках у Франції, Японії, Канаді, Судані, Бразилії, Індії, Сирії, Югославії, Аргентині, Польщі, художні зразки зберігаються зберігаються в багатьох музеях України.

2006 р. в зв’язку з подорожчанням цін на газ, електроенергію та сировину, не витримавши конкуренції з дешевим китайським фарфором, завод, як і інші підприємства фарфорово-фаянсової промисловості України, збанкрутів і припинив випуск продукції.

Директорка ОКЗ «Харківський художній музей»
Заслужений працівник культури України
Мизгіна Валентина Василівна

 

БФЗ. Кузнєцовський період 

Перші відомості про фаянсове підприємство на Харківщині належать до 1868 р., хоча промисловий випуск фаянсу почався в Будах у 1887 році. Будянський Фаянсовий завод, заснований як виробництво повного циклу, будувався з використанням передових на той час зарубіжних та вітчизняних технологій і незабаром став найбільшим у Східній Україні підприємством з випуску фаянсу. Він належав Концерну “Товариство М. С. Кузнєцова”, який об’єднав близько 20-ти порцелянових і фаянсових підприємств країни. 

Цікаво, що на жодному із заводів “Товариства Кузнєцова”, у тому числі й у Будах, не було своїх професійних (у сучасному розумінні) художників і скульпторів. Задля уникнення конкуренції набирали й навчали “майстрів однієї операції” – відводчиків, рисувальників, гравірувальників та ін. Перші будянські кваліфіковані майстри, були переселені з Ґжелі, тому перший посуд БФЗ був зроблений з використанням ґжельських художніх і технологічних традицій. Згодом на заводі сформувалися свої кадри, які працювали вже за власними зразками й технологіями. 

У Будах існувала традиція підготовки власних керамістів безпосередньо на виробництві. Взірці масової продукції не було традиції підписувати, але у результаті проведеного дослідження було встановлено імена окремих майстрів. М. Куліков, І. Грамма, Д. Ємець, М. Кирєєв, С.Климов, М. Станін – майстри, чий досвід став підґрунтям для подальшого розвитку будянського виробництва. 

У декорі будянські майстри надавали перевагу композиціям рослинного характеру. Тематичні розписи застосовували рідко й тільки в комбінації з орнаментами. 

У колекціях Харківського Художнього музею та Харківського історичного музею, а також у деяких власних колекціях збереглися чудові зразки будянського фаянсу Кузнєцовського періоду.

Мироненко Надія Григорівна
Кандидат мистецтвознавства
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
У 2013 році захистила кандидатську дисертацію «Будянський фаянс. Історія, художні особливості, персоналії (1887-2006)».