Харків, вул. Жон Мироносиць, 11

Пн–Нд з 10:00 до 17:40 Вт — вихідний

Мандруємо Україною. Михайло Пузур

Мандруємо Україною. Михайло Пузур

Серію графічних творів  Михайла Пузура «Витоки Харкова», досить значну за обсягом, присвячено рікам, річкам і річечкам-струмочкам нашого міста. У 17 столітті, коли наші предки-переселенці прийшли сюди, де нині вирує життя великого міста, саме місцевість, змережена озерами, заплавами, річками, затишними левадами, припала їм до душі.

Не дивно – ріки в ті часи були основними транспортними засобами. І хоча вже у 18 столітті вони втратили таке своє значення, зіпсовані водяними млинами і «винокурнями», як писали в тодішніх хроніках, зате зберегли любовне і ніжне ставлення до себе харків’ян, у численних приповідках («Хоч лопни Лопань, а Нетеч не тече», «Річка Уди горобцеві по груди» і т.д) . Нашому місту заздрять львів’яни: у них немає річки!

Михайло Пузур пройшов найбільш мальовничими і живописними місцями наших водних артерій  міста. Як нам видається, він не випадково обрав саме таку графічну техніку – лінер, маркер, кулькова ручка, олівець. Ця манера викликає аллюзії найранішего зображення  Харкова, вміщеного  у книзі Д.Багалія і  Д. Міллера «Історія города Харькова» (1915) гравюра – графічний знак, як своєрідний «геній місця» -  човен під вербами, річка з заплавами і луками, дерев’яна церква вдалині.

Так же делікатно, без зайвих деталей, схоплюючи характерні риси рельефу місцевості, течію ріки, людські оселі і дерева, кущі очерету і осоки, передає свої «гідронімічні» краєвиди майстер. Зображення дерев, які ростуть по берегах річок, вбираючи їх життєдайну вологу, у майстра позначено потужною вітальною енергією розлогої крони, ажурного плетива гілля, що викреслює свій неповторний узор на фоні неба. Основний образотворчий прийом – лінія, жива, активна, звивиста, пружна, або навпаки, уривчаста, імпульсивна.

Поряд із річками, їх мальовничими куточками,  особливе місце займають мости і місточки. В Харкові їх багато, різноманітність вражає – від річкових до акведуків, позначених інженерною фантазією і раціоналізмом призначення.

Кілька років тому довелося побачити любительський фільм мандрів харківськими ріками. Чудові зйомки вразили. Ми навіть не підозрюємо, якими є наші річки, ховаючи за невеликими розмірами бунтівливий норов, швидку течію, таємничі водні глибини.

Михайло Пузур також запрошує глядача до цікавої і естетської подорожі нашим минулим і сучасним, адже місцевість, її краєвиди  зберігають свій первозданний вигляд протягом багатьох століть – від витоків до сьогодення.

Ольга Денисенко
Мистецтвознавець, Завідувачка відділу вітчизняного мистецтва ХVІ - поч.ХХ ст.
 

Приємного перегляду на музейній сторінці facebook