вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Друга світова війна у творах харківських митців
Друга світова війна у творах харківських митців
Друга світова війна у творах харківських митців
19 вересня 2020, 15:16
19 вересня 1943 року Харківську область було остаточно звільнено від німецько-фашистських загарбників. Пропонуємо у цей день пригадати твори з музейного зібрання, присвячені зображенню воєнних подій.
«Війна – найтяжча у світі робота». Ці слова одного з героїв роману «Прапороносці» Олеся Гончара є своєрідним епіграфом до галереї картин і образів, створених нашими художниками-земляками впродовж кількох десятиліть. Роботи, написані під час воєнних дій і вже в мирний час, за спогадами очевидців зберігають відчуття гостроти тих трагічних подій, які саме в часи воєнного лихоліття об’єднують людей в непереможний народ.
В особистостях майстрів, які пройшли війну, втілено кращі риси їх покоління: почуття патріотизму і чіткої громадянської позиції, яскрава людська і творча індивідуальність, художня майстерність, помножена на моральну відповідальність і чесність перед собою і глядачем.
У багатьох роботах художники прагнули документально точно відтворити епізоди війни, учасниками чи свідками яких вони були. Фронтові малюнки, особисті враження й переживання стали основою для багатьох творів, поєднуючись із прагненням до передачі психологічної характеристики образів. Вони є різними за емоційністю і напруженістю конкретних подій та їх перебігу: моменти перед боєм, його кульмінацією, закінченням із неминучими втратами, фізичною і моральною втомою. Важливу змістовну роль завжди відігравав пейзаж – руїни, полум’я пожеж і заграви, що підсилювало драматичне звучання твору. Так само ємко вирішено і образи бійців – сильні фігури, суворі, зосереджені обличчя, максимальне напруження сил.
За всієї різноманітності творчої манери, задуму і втілення роботи художників-фронтовиків єдині в одному – гостроті почуттів у передачі військових подій, учасниками яких вони були, невмирущою пам’яттю про них, а також зразком високої людяності, гуманізму їх мистецтва, творчого пошуку.
Насєдкін А.Л. За Волгою землі немає. 1975