вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Презентація книги Арсена Зінченка «Храми Якима Погрібняка»
Презентація книги Арсена Зінченка «Храми Якима Погрібняка»
Презентація книги Арсена Зінченка «Храми Якима Погрібняка»
14 вересня 2016, 16:00

14 вересня 2016 року о 16-й годині у Виставковій залі Харківського художнього музею відбудеться презентація наукової книги доктора історичних наук, професора Арсена Леонідовича Зінченка «Храми Якима Погрібняка» та збірки оповідань про Слобожанщину «Цвіт півонії». Щиро сподіваємося, що книги стануть цікавими широкому читацькому загалу. Надаємо слово автору.

«Здавалося б, усі добре знають, хто такий Яким Погрібняк і його поле діяльності. Проте, як виявляється, це далеко не так. Не раз у бесіді з освіченими українськими інтелігентами (журналістами, вчителями, бібліотекарами, професорами) автор ставив питання: чи знаєте, хто такий Яким Погрібняк? Це був не зухвалий докір, а своєрідне соціологічне опитування щодо обізнаності в цій справі. Відповіддю майже завжди була ніякова мовчанка. І лише після того, як називалося ім’я класика літератури Олеся Гончара і назва роману «Собор», у бесідника встановлювалася асоціація між значущістю імені будівничого Якима Погрібняка і його найзначнішої споруди – Троїцького собору в Новоселиці (тепер Новомосковськ Дніпропетровської області).

Величний Свято-Троїцький собор, споруджений Якимом Погрібняком, височить над берегами Самари в козацькому місті Новоселиці. Чому саме в Новоселиці було споруджено храм козацької слави – Троїцький собор? Як до Новоселиці було запрошено будівничого аж зі Слобожанщини, з далекої Нової Водолаги? Ці питання постали перед автором на початку дослідження і тепер він ділиться відповідями на них на його сторінках.

Однак, цей знаменитий собор був не єдиною спорудою, збудованою під орудою Якима Погрібняка. Це був вершинний акорд його архітектурної творчості. Цілком логічно, що цьому передував тривалий період нагромадження попереднього досвіду. Таким стало, зокрема, спорудження церков в Артемівці (тепер частина Мерефи) та в самій Мерефі.

Коли у Новоселиці козацька старшина задумувала спорудити Троїцький собор, аргументом у виборі будівельника стала довершеність і краса спорудженої Якимом Погрібняком церкви в Мерефі. На щастя, зберігся етюд відомого художника Сергія Васильківського, на якому зображено цю церкву.

Збереглися світлини й обміри іншої споруди Якима Погрібняка – Введенської церкви в Артемівці. Стрункість її форм, висока мистецька техніка задуму й виконання, складна гра поверхонь, горизонтальних і вертикальних ліній, контрастний перегук білих верхів та кольорових одвірків засвідчують, особливий мистецький дар вишуканого храмового будування Якима Погрібняка. Дослідники відносять її стилістику до епохи рококо. У музиці – це доба Йозефа Гайдна й Максима Березовського.

Прикметним є й те, що українські переселенці, які осіли далеко над Волгою в місті Дубівка, споруджуючи муровану церкву (1796 р.), взяли за взірець новоселицький Свято-Троїцький собор Якима Погрібняка.

Ще на початку ХХ ст. окрасою багатьох сіл Слобідської України були прекрасні дерев’яні церкви. Вони дивували різноманітністю форм, а разом з тим – гармонією й досконалістю. Особливою стрункістю й піднесеністю, підкресленим поривом угору відзначалися церкви, які дослідники відносять до Лиманської школи дерев’яної церковної архітектури. Храми, споруджені Якимом Погрібняком, за своїми архітектурними формами близькі до Лиманської школи. Вони надавали неповторного колориту слобожанському архітектурному краєвидові. До нашого часу, на жаль, не збереглося жодного з цих храмів.

Пам’ять про талановитого будівничого, уродженця Нової Водолаги на Слобожанщині Якима Погрібняка й поцінування його архітектурних шедеврів є органічною складовою розуміння багатства й неповторності української національної культури.

В ході опрацювання цих документів перед автором поставали прикметні сторінки з життя сучасників Якима Погрібняка – мешканців Слобожанщини й Гетьманщини середини – другої половини ХVIII ст. Так, разом з підготуванням наукового дослідження, було написано низку оповідань, які в художній формі відтворювали епоху, в якій жив і творив Яким Погрібняк. Створені на основі документального матеріалу оповідання склали збірку «Цвіт півонії», в якій перед читачем розкриваються характерні риси життя персонажів з різних соціальних верств: козацька старшина й піддані, купці, царські ґенерали й священики, писарі й ченці. Життєві колізії та вчинки дійових осіб є частиною минувшини нашого краю».

 

Отже, чекаємо на вас за адресою: вул. Жон Мироносиць, 9.

Телефон для довідок: (057) 706 33 94 (з 10-ї до 17.30, крім вівторка).

Вхід вільний.