вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
«Фермата» онлайн
«Фермата» онлайн
«Фермата» онлайн
18 травня 2020, 12:00

До 180-річчя з дня народження Петра Ілліча Чайковського

Засідання шанувальників мистецтва в клубі "Фермата" у травні 2020 пройде у новому форматі. Це буде віртуальний захід за участі мистецтвознавців ХХМ, викладачів та учнів ДМШ 12 ім. К.І.Шульженко м.Харкова з використанням живопису, фотодокументів та музичних творів великого композитора.

Музика. Універсальна міжнародна мова із крихітною «абеткою» у 7 нот і безмежжям самовираження композиторів і виконавців. Навіть людина, далека від музики, відчує шалену енергетику Вагнера, віртуозність Моцарта, витонченість Гріга, інтелектуальну рафінованість Стравінського. У нашій розповіді мова йтиме про досконалого майстра, який втілив у своїй творчості розмаїття емоцій. У травні цього року виповнюється 180 років з дня народження композитора Петра Ілліча Чайковського

Разом пригадаємо відомості, отримані ще у шкільні роки: Петро Ілліч Чайковський (1840 – 1893) – великий російський композитор і диригент. Народився 7 травня 1840 р. у місті Воткінськ в багатодітній родині. У віці 5 років вже вправно грав на фортепіано. Чайковський блискуче закінчив консерваторію у Петербурзі. Був професором Московської консерваторії. Твори митця виконують музиканти всього світу. 

У нашій розповіді виокремимо значення України й її Першої столиці у житті та творчості митця, адже композитор зазначав: «Музыкальная разборчивость и вкус харьковской публики, её преданность искусству музыки делает меня сильнее». 1893 р. Петро Ілліч Чайковський дав славнозвісний концерт у Харкові. Простежимо хронологію подій. 

Весною 1892 р. директор Харківського музичного училища і майбутньому засновник Харківської консерваторії Ілля Слатін запропонував Чайковському дати концерт у Харкові. 11 березня 1893 р. Петро Ілліч приїхав до Харкова. Цікава деталь: прибув композитор до міста біля дев’ятої, а вже о 13-й почалася перша репетиція. Приїзд маестро викликав фурор, квитки на концерт дістати було неможливо. Подія відбулася 14 березня у залі Дворянського зібрання (будівля втрачена під час окупації Харкова у 1943 р.). Концерт для скрипки з симфонічним оркестром під керуванням Чайковського був виконаний Костянтином Горським – виучеником Санкт-Петербурзької  консерваторії, талановитим скрипалем, який викладав у Харківському музичному училищі по класу скрипки й альта. Коли маестро зійшов на диригентську кафедру, він звернувся до оркестрантів: «Позвольте представиться: Пётр Ильич Чайковский». Зі спогадів сучасників залишився опис зовнішнього вигляду митця: середнього зросту, делікатної статури, шляхетні риси обличчя, увесь сивий, одягнений у коричневий костюм за французькою модою. Музиканти оркестру були вражені оригінальною манерою Чайковського тримати диригентську паличку, маестро тримав її, міцно затиснувши в кулак. 

Вибаглива харківська публіка була у захваті. Після концерту молодь та учні музичного училища посадили Петра Ілліча у крісло і на руках понесли через залу у супроводі вітань та шалених оплесків. Саме цей факт з життя Петра Ілліча блискучим епізодом увійшов у кінофільм режисера Ігоря Таланкіна «Чайковський» (1970). Роль композитора виконав  великий актор Іннокентій Смоктуновський. 

Учасники музичного товариства на чолі зі Слатіним повезли композитора до фотографа Альфреда Федецького, який о 17-й годині фотографував Чайковського у своїй майстерні (фотоательє знаходилося на місці сучасного харківського ТЮГу). 

Чи згадували ви, шановний читачу, свій особливий стан після відмінно виконаної улюбленої справи? Так, можливо, ви дещо втомлені, але це не та втома, якби завершена робота була не до душі. Саме такий, осяйний власним натхненням і окрилений вдячною харківською публікою, увійшов до фотоательє Петро Ілліч. Майстерному фотохудожнику поталанило якнайліпше передати внутрішній стан геніального композитора. Недаром, коли збільшена копія фото була виставлена в Харківському художньому музеї, енергетика двох талантів – моделі та виконавця – зачаровувала відвідувачів, які надовго завмирали біля фотопортрета Чайковського.

15 березня Федецький зробив ще два фото під час відвідин Петром Іллічем Харківського музичного училища. У той же день, по закінченні концерту, який для метра виконали учні музичного училища, ательє Федецького надіслало готові фото, які вразили композитора якістю та швидкістю виконання. На одному з них він залишив автограф: «На память музыкальной школе от Петра Ильича Чайковского. 15 марта 1893 года». Цей фотопортрет зберігається у Харківській консерваторії. 

16 березня Харків проводжав Чайковського. На вокзал прийшли сотні людей. Біля вагона Петро Ілліч роздавав шанувальникам фото з ательє Федецького. Коли харківський поет і журналіст В. Іванов  наблизився до композитора з проханням подарувати фото, Чайковський лише розвів руками: «Вы опоздали. Я всё раздал. Раздал даже неготовые портреты, оставив у г-на Федецкого карточки с подписями, которые он потом приклеит к ним, когда они будут готовы».

На превеликий жаль, 1893 рік став не тільки урочистим для харківської публіки, але й трагічним: у листопаді великий композитор помер від холери. У 1909 р. одна з центральних вулиць Харкова набула ім’я Чайковського. Ця живописна вулиця  перетинається з вул. Пушкінською біля Молодіжного парку. 

Україна увійшла в життя композитора милим краєм, у мелодійній основі багатьох творів митця відтворено спогади про неї. Його сестра Олександра Іллівна, Сашенька, разом з чоловіком Львом Давидовим постійно проживали у селі Кам’янка. Чайковський, який обожнював сестру, часто відвідував її. У Кам’янці завжди радо зустрічали «любого Петруся». Українські народні пісні викликали у митця  щире захоплення. Опера «Коваль Вакула» («Черевички») на сюжет повісті М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» сповнена неповторним українським колоритом. Ця опера, яку автор вважав «своим любезным детищем», доводить, що український мелос присутній і у власних темах Чайковського. Вони, як ключові моменти, з’явилися навіть в уславленім Першому фортепіанному концерті: після святкового вступу розпочинається мелодія, почута в українських лірників. Чайковський щиро вважав, що «все слепые певцы в Малороссии поют один и тот же вечный напев с тем же наигрышем». У фіналі Першого концерту знову спогади про Україну: м’яка мелодія стає  невтримно-стрімкою, наче кличе до танцю дівчат і парубків на галявинах Кам’янки. Напевно, таку картину нерідко спостерігав Чайковський, гостюючи у сестри. 

Чайковський ще з юності відвідував Слобожанщину, приїздив у Суми, Тростянець, село Гранкіно (нині- Олександрівка) Зачепилівського району. У маєтку, що належав Герману Конраді, вчителював улюблений брат композитора Модест Чайковський. Він був сурдопедагогом-вихователем сина власника. Надзвичайно цікавий факт: у Гранкіно встановлений бронзовий пам’ятник Чайковському роботи скульптора Вучетича. Монумент  у сумнозвісні 90-і роки, до 100-річчя з дня смерті Чайковського, перевезли в Україну з неймовірними труднощами. З деякими матеріалами щодо перебування Чайковського у Харкові можна ознайомитися у музично - театральній бібліотеці ім. К.С. Станіславського. 

Безумовно, П.І. Чайковський – один з найшановніших композиторів у сучасної харківської публіки. Адже його балети й опери збирають аншлаги у ХНАТОБі: опери «Пікова дама», «Євгеній Онєгін», балети «Лебедине озеро», «Лускунчик», «Спляча красуня». Саме балетом «Лебедине озеро» розпочала свій перший сезон балетна трупа нашого,на той час столичного театру у 1925 році. Згодом легендарні танцівники харківської сцени Світлана Коливанова і Теодор Попеску запропонували власну інтерпретацію головних образів, яку вже багато років береже і наслідує нове покоління артистів балету. Очевидно, що після зняття обмежувальних заходів, прийшовши у ХНАТОБ на улюблений спектакль, харків’яни та гості нашого міста знов матимуть змогу поринути у вир невичерпної краси, що дарує людству музика Чайковського.

Урочистий обід на честь П,І. Чайковського у готелі "Європейський", на якому була присутня музична громадскість Харкова. 1893

 

Знаменитий портрет композитора, який в липні 1894 р. А.К. Федецький відправив на виставку у м. Антверпен (Бельгія) і був нагороджений за нього золотою медаллю. Оригінальний великоформатний екземпляр цього фотопортрету можна побачити у колекції раритетів ХНУМ ім. І.П. Котляревського. Якість фотографій Чайковський оцінив як "чудові", а фотографа назвав "першокласним". Вельми схвальна оцінка, враховуючи, що фотопортрети композитора виконували найкращі російські та європейські майстри

 

 

У фондах ХХМ знаходиться авторський варіант портрета П.І.Чайковського художника Миколи Дмитровича Кузнецова (1850-1929)

М.Д. Кузнецов (1850-1929) нар. в с. Степанівка Херсонської губернії у родині багатого поміщика. В 1876-79 навчався як вільнослухач в Академії мистецтв у П.П.Чистякова. З 1881 щороку брав участь у виставках Товариства пересувних художніх виставок (з 1883 член), з 1880-х писав в основному портрети. 

Художник створив галерею видатних сучасників, серед яких портрети не тільки художників І.Ю.Рєпіна (1885), В.Д.Полєнова (1888), а й представників музичного мистецтва – П.І.Чайковського (1893), Ф.І.Шаляпіна (1903), Е.Ф.Направника (1907). Відомою оперною співачкою була його донька Марія Кузнецова (1880-1966). Портрет П.І.Чайковського позначено реалістичною передачею натури, поєднаною з вишуканою технікою, багатством фарб, прийомами імпресіонізму. Оригінал портрета знаходиться в Державній Третьяковській галереї (1893). 

За відгуками одеського критика М.Скроцького, надрукованими 1911 року,  у портретах, написаних  М.Кузнецовим,  все «завжди вірно, конструктивно, завжди схоже, завжди впевнено реально». Ці рядки можна віднести і до образно-стилістичної характеристики портрета П.І.Чайковського.

Імпульсивний мазок, вібруюча поверхня полотна добре відтворюють стан творчого пориву і натхнення: здається, композитор прислухається до звуків мелодії, яка народжується у його творчій уяві. Водночас художник передає і складний душевний стан Чайковського, в якому він перебував. 

Благородне обличчя композитора позначено настроєм внутрішього сум’яття, задумливістю.  

Портрет написано за 9 місяців до раптової смерті композитора. Можливо, художник інтуїтивно це відчув, колористично передавши холодний зеленкувато-темний фон, місцями недописаний. Портрет було високо поціновано сучасниками, зокрема, брат композитора назвав його «вражаюче життєвим зображенням». Дата написання портрета (1893) співпадає із відвідуванням композитором Харкова, де учні музичного училища під керівництвом І.І.Слатіна виконали твори Чайковського. З цього часу було вирішено ввести музику композитора до програм навчальних музичних закладів.

"Квіти, музика і діти - найкращі прикраси життя"- цей знаменитий вислів належить Петру Іллічу Чайковському.Він дуже любив дітей, яким присвятив багато музичних творів, один з них - "Дитячий альбом"(1877-1878) , який став першим виданням для дитячого виконання в Росії. . До збірника увійшли 24 прекрасні музичні п'єси, доступні за обсягом та змістом для сприйняття дітьми молодшого віку. Частина п'єс має танцювальний характер (вальс, полька, мазурка), зображальний,пов'язаний з природою ("Жайворонок"),з дитячими іграми ("Гра в коней","Хвороба ляльки").Є в альбомі казкові образи ("Фея Драже","Баба Яга", "Казка няні").
Збірник було присвячено племіннику композитора - 6 річному Володі Давидову (сину сестри Олександри).


Сьогодні в дитячих музичних школах знайомство з творчістю Петра Ілліча починається з творів цього музичного збірника. "Дитячий альбом" Чайковського , разом з відомимі творами Шумана, Гріга, Равеля та інших композиторів-класиків входить до золотого фонду музичної літератури для дітей.

Відомі п'єси Петра Ілліча Чайковського у виконанні учнів Д М Ш 12 ім. К.І.Шульженко можна почути:

1. П.І.Чайковський "Фея Драже" з балету "Лускунчик"
Виконує Говтва Ева, ДМШ 12 ім.К.І.Шульженко, викладач Н.С.Деменкова 

2. П.І.Чайковський "Гра в коней" з циклу "Дитячий альбом"
Виконує Говтва Єгор, ДМШ 12 ім.К.І.Шульженко, викладач Н.С.Деменкова 

3. П.І.Чайковський "Казка няні" з циклу "Дитячий альбом"
Виконує Яковлєва Віра, ДМШ 12 ім.К.І.Шульженко, викладач Л.М.Пєтряєва 

4. П.І.Чайковський "Концертний етюд"
Виконує Єлісей Ковалевський, ДМШ 12 ім.К.І.Шульженко, викладач Н.С.Деменкова

 

На завершення віртуальної зустрічі пропонуємо відеофільми "Чайковський і Україна"

Частина перша та частина друга